Блог проф. Пономарева: як наголошувати "вантажівка" і "зазвичай"

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.

Читач (чи читачка) Брегус питає, що ставити – тире чи дефіс у такому терміні – фізична особа-підприємець.

Думаю, що дефіс, оскільки підприємець виступає тут у ролі прикладки. Прочитати про це можна в Українському правописі, виданому в Києві 1990 року, ст. 36-37.

Чому в родовому відмінку пишемо Києва, а не Київа, цікавиться Лада Філатова.

Тому що в слові Київ другий склад маємо закритий, а в Ки-є-ва – відкритий. Порівняйте: Львів – Льво-ва, Харків – Хар-ко-ва, Могилів – Мо-ги-ле-ва.

Слово обличчя, що про нього запитує Олександр Гончар, у місцевому відмінку теоретично має два закінчення: -і та -ю. Але в мовній практиці поширилося -і. На обличчі, а не на обличчю. Так само довкілля – у довкіллі, листя – в листі, наріччя – в наріччі. А варіянти на обличчю, в довкіллю, в листю, в наріччю рідковживані.

Читач Андрій хоче знати: слово світлина як синонім до фотографія, фотокартка загальновживане чи територіяльно обмежене?

У часи зближення мов у колишньому Радянському Союзі це слово намагалися обмежити, але тепер воно загальноукраїнське.

Ледачий має велике словотвірне гніздо: ледар, ледарство, ледачкуватий, ледащо й под. Але прислівника ледаче немає. Тож у реченні мені ледаче робити це завдання потрібно замість ледаче казати ліньки. Цей прислівник належить до гнізда лінивий, лінивство, лінощі тощо.

З двох варіянтів перекладу російської словосполуки психотравмирующие обстоятельства – психотравмівні і психотравмуючі обставини – нормативний варіянт психотравмівні обставини. Це відповідь киянці Наталії.

Слова зазви́чай і вантажі́вка офіційне мовознавство довго не пускало до словників. Згодом їх увели до видання, на яке посилається Олег з Івано-Франківська, але з неприродними наголосами: ванта́жівка і зазвича́й. Тепер в Українському орфографічному словнику, виданому в Києві 2009 року, вантажі́вка має правильний наголос. Думаю, що він буде виправлений і в слові зазви́чай. Адже один з найавторитетніших українських митців слова Максим Рильський писав: "Тож затемна він причвалав на став, // зігнувшися ще більше, ніж зазви́чай".

Крім звертань пане, пані, панно, в українській мові маємо ще добродію, добродійко. Коли хтось має ступінь доктора наук, до нього можна звертатися пане докторе.

----

Свої запитання надсилайте на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk, вказавши в темі листа "Запитання до професора Пономарева". Якщо ви хочете запитати про значення котрогось слова, будь ласка, спочатку загляньте до словника - можливо, там уже є відповідь на ваше запитання.