Рік в ЕС як дзеркало відносин Київ-Брюссель

Рік, що минув відтоді, як Україна стала повноправним членом "енергетичного ЄС" показав, що від самого початку сторони мали різні очікування та цілі - кажуть експерти.

Угоду про створення європейського Енергетичного співтовариства було підписано у 2005 році між Європейським Союзом та низкою країн Південно-східної Європи - колишніми республіками, що входили до складу Югославії, а також Молдовою.

Метою співтовариства є поширення принципів роботи європейського енергетичного ринку на Східну та Південну Європу, а згодом і об’єднання цих ринків.

Україна <link type="page"><caption> приєдналася</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/09/100924_ukraine_eu_energy_az.shtml" platform="highweb"/></link> до цієї організації у 2009 як спостерігач, а повноправного членства набула 1 лютого 2011 року.

За рік Україна не виконала жодного із узятих на себе перед Енергетичним співтовариством зобов’язань, а заяви про активізацію співпраці змінилися на взаємне невдоволення.

Прогресу і не передбачалося

"Повністю не виконане жодне зобов'язання, - каже Олена Павленко із Dixi Group. - Складається враження, що обидві сторони мали різні очікування. Україна розглядала Енергетичне співтовариство як спосіб захистити Україну від російських проектів, тоді як європейська сторона була переконана, що ціль України в Енергетичному співтоваристві - це реформувати її енергетичний ринок".

Директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що прогресу у виконанні Україною умов членства у Енергетичному співтоваристві годі було очікувати, адже від самого початку для Києва це членство не було способом реформувати український енергетичний сектор, а лише "елементом болотоподібних переговорів з Росією".

"Як тільки наприкінці минулого року з’явилася оманлива перспектива досягти знижку в ціні на (російський) газ, одразу ж Енергетичне співтовариство було піддано критиці за його бездіяльність та небажання допомогти Україні. Недарма тоді ж з’явилася і перша інформація про те, що Росія вимагає від України вийти із договору про Енергетичне співтовариство", - каже Михайло Гончар.

Утім, як вважає експерт, і у Брюсселі недооцінили різниці між впровадженням принципів європейського енергетичного ринку у Балканських країнах та у Східній Європі, зокрема, в Україні, де, як каже Михайло Гончар, "Росія діє на ураження європейських інтересів".

Крім втрат від традиційно "багатовекторної" зовнішньої політики, є і суто внутрішні втрати:

"Якби за цей рік Україна імплементувала ті директиви, які вона зобов’язувалася імплементувати, вже сьогодні українські споживачі могли б мати доступ до інформації про структуру тарифів на газ чи електроенергію, могли б мати доступ до інформації про методологію формування тарифів, мали б доступ до механізму оскарження різних процедур, механізму вирішення суперечок. Проте цього не сталося. Від цього програло не Енергетичне співтовариство, а український уряд та українські споживачі", - каже Олена Павленко.

Якщо ж ситуація розвиватиметься так само і надалі, Україна не тільки не отримає підтримки ЄС у модернізації української енергетики, але й не зможе протидіяти проектам на кшталт "Південного потоку" - вважає експерт Dixi Group.

Від любові до ненависті...

Після саміту Україна-ЄС 19 грудня 2011 року, на якому так і не було підписано угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, президент Віктор Янукович заявив, що у Києві поки що не бачать позитиву від членства у ЄЕС, і звинуватив ЄС та Енергетичне співтовариство у тому, що при будівництві газопроводів, які оминають українську територію, і у яких, крім російського Газпрому, беруть участь європейські компанії, інтересами України нехтують. Передусім, йдеться про "Північний потік", і, особливо, про "Південний потік".

Згодом пан Янукович навіть заявив, що у разі, як інтереси України і надалі будуть ігнорувати при здійсненні якихось енергетичних проектів, Україна вважатиме себе вільною від зобов’язань, взятих при вступі до цієї організації.

"Статут Енергетичного співтовариства, там написано, що не можна допускати такі речі без узгодження сторонами-учасниками Енергетичного співтовариства. Але це вже було зроблено, ніхто з нами нічого не погоджував. Зробили і зробили. А нам роблять зауваження, коли ми щось думаємо і плануємо робити так, як це вигідно національним інтересам України. Уявіть собі, як ми до цього можемо ставитися. У нас відповідь повністю правильно буде: якщо ви нас ігноруєте, і ми бачимо, що ми будемо втрачати, а ще гірше - страждати від цього, тому що ми недоотримаємо до бюджету, тоді ми будемо також проводити політику таку, яка потрібна нам, і не будемо вам задавати питання: можна чи не можна", - заявив Віктор Янукович.

А через місяць, 27 січня, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, український президент заявив, що інтеграція України в енергетичний простір Європи сприятиме зміцненню енергетичної безпеки у регіоні.

Водночас, як <link type="page"><caption> стало відомо</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/01/120127_energy_comunity_ukraine_az.shtml" platform="highweb"/></link> 27 січня, механізм Енергетичного співтовариства може бути використано для вирішення проблем однієї із країн-членів співтовариства із Україною.

Як заявив директор секретаріату організації Славтчо Нейков, "представники однієї із країн повідомили нам про проблеми з Україною і про те, що вони, можливо, шукатимуть рішення через механізми Енергетичного співтовариства".