Чехія та Британія не підписали антикризову угоду ЄС

Усі 25 країн-членів Європейського союзу за винятком Британії та Чехії погодилися <link type="page"><caption> укласти фіскальний пакт</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/01/120130_eu_summit_mon30_ek.shtml" platform="highweb"/></link>, який допоможе уникнути повторення боргових криз у спільноті.

Фіскальний пакт, який підпишуть у березні, набуде чинності після того, як його ратифікують щонайменше 12 країн ЄС.

Британія відмовилася приєднатися до цього пакту ще в грудні минулого року. Британський прем’єр-міністр Дейвід Кемерон заявив, що уряд погодиться приєднатися до угоди, якщо вона не шкодитиме інтересам Великобританії.

Своєю чергою Чехія заявила, що умовою її приєднання до пакту є його ратифікація чеським парламентом. Президент Чехії, Вацлав Клаус, - євроскептик і може відмовитися підписувати договір, вважають експерти.

Європейським лідерам вдалося знайти порозуміння у спірному питанні проведення регулярних самітів Євросоюзу.

Польща та інші країни Східної Європи попередили, що проголосують проти нової бюджетно-податкової угоди, якщо країнам, що не входять до єврозони, не дозволять брати участь у регулярних зустрічах лідерів ЄС.

У результаті було вирішено проводити щорічно по дві обов'язкових зустрічі країн-учасниць єврозони, а також ще один саміт, відкритий для всіх країн - учасниць ЄС.

Присутність країн, що не входять до єврозони, залежатиме від головуючого на саміті. В угоді є формулювання - "запрошення буде надіслано за необхідності принаймні раз на рік".

Питання Греції

Не отримала підтримки пропозиція Ангели Меркель про введення щодо Греції особливого режиму бюджетної політики. Канцлер Німеччини пропонувала призначити спеціального представника ЄС, який би визначав і контролював грецький бюджет.

Виступаючи після саміту на прес-конференції, президент Франції Ніколя Саркозі сказав, що застосування такого заходу було б нерозумним, недемократичним та неефективним.

Країнам ЄС все ще треба знайти відповідь на питання про <link type="page"><caption> ситуацію в Греції,</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/01/120118_greece_debt_talks_it.shtml" platform="highweb"/></link> економіка якої переживає найбільші проблеми через боргову кризу. Переговори з приватними кредиторами поки не дали бажаного результату, який дозволив би Греції уникнути дефолту.

Єврокомісія стверджує, що не сумнівається у швидкому досягненні компромісу. Проте вже до середини лютого у Греції можуть закінчитися гроші для обслуговування своїх гігантських боргів.

Французький податок

Саміт країн-членів ЄС відбувався наступного дня після того як президент Франції Ніколя Саркозі оголосив про <link type="page"><caption> запровадження податку </caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/01/120130_sarkozi_tax_finance_eu_ek.shtml" platform="highweb"/></link>на фінансові операції в розмірі 0,1%.

Цей податок став частиною комплексу заходів щодо зміцнення економічного зростання та створення нових робочих місць. Його введуть незалежно від того, чи підуть на такий крок інші країни.

"Ми хочемо створити хвилю і подати приклад, який покаже, що нема жодних причин, чому той, хто допоміг виникненню кризи, не може заплатити за відновлення фінансів", - сказав Ніколя Саркозі в інтерв'ю французькому телебаченню.

За його словами, податок принесе один мільярд євро доходів і тим самим зменшить дефіцит бюджету Франції.

Пропозиції Франції та Німеччини ввести загальноєвропейський податок на фінансові операції були однією з причин, які змусили Дейвіда Камерона ветувати зміни, що пропонувалося внести в договір ЄС на грудневому саміті в Брюсселі.

Британський прем’єр стверджував, що такий податок "покарає" лондонський Сіті, де проводиться 75% європейських фінансових операцій.