Більшість мешканців Риги говорять російською. То чому проросійські партії програли там вибори?

29 серпня в Ризі пройшли позачергові вибори, разом із якими завершилася і ера правління Ніла Ушакова та його партії "Злагода". Вперше за десять років в коаліції не буде жодної "російської" партії, а у проросійських політиків не буде жодної помітної посади.

Так звана російська партія "Злагода" керувала Ригою від 2009 року. На виборах у 2020 вона отримала 12 місць із 60.

Їх колишні партнери по коаліції - партія "Честь служити Ризі" - дістала п'ять місць.

Разом - 17, тобто удвічі менше, ніж у 2017 (32 місця), 2013 (39 місць) та у 2009 (38 місць) роках.

Вибори виграли ліберальні партії "За розвиток/За!" та "Прогресивні" (18 місць).

Міністр від партії "За розвиток/За!" Юріс Пуце навесні відсторонив ексмера Ніла Ушакова від посади. Тепер представники цієї партії оголосили про створення ризької коаліції, до якої не увійдуть ані "Злагода", ані інші проросійські партії.

Натомість в коаліції буде "Національне об'єднання", яке роками йшло на столичні вибори під гаслом "Зробимо Ригу латиською".

У 2020 році в політиків дійсно вийшло зробити якщо не саму Ригу, то як мінімум її політичне керівництво не російським. Чому саме зараз?

Рига - останній бастіон

Так звана російська партія "Злагода" - найбільша та найбагатша партія в країні. Вона виграла останні національні вибори і отримує найбільше фінансування з державного бюджету, яке залежить від кількості виборців, які віддали за партію свої голоси.

Партія є лідером національних виборів від 2011 року, але ще ніколи не була у парламентській правлячій коаліції.

Так звані латиські партії традиційно критикують "Злагоду" за лояльність до російської та російських виборців, а також за договір про співпрацю з "Єдиною Росією".

Але в Ризі "Злагода" була при владі впродовж 11 років, а мер міста Ніл Ушаков довгі роки залишався найпопулярнішим латвійським політиком не лише в самій Латвії, але й на пострадянському просторі.

Така диспропорція між країною та її столицею стала можливою передусім завдяки мовному складу населення. Більшість жителів Латвії розмовляють латиською, тоді як більшість рижан - російською.

"У них ("Злагоди") переважно російськомовний виборець. Найбільшу кількість голосів, яку вони набирали, приблизно дорівнює тим, хто голосував за російську (на референдумі 2012 року про надання російській статусу державної мови. - Ред.). Це приблизно 270 тисяч", - каже політолог Пилип Раєвський.

За його словами, виборці "Злагоди" просто не прийшли на вибори, розчарувалися і почали розсмоктуватися між конкуруючими партіями.

Смутні часи

Розчаруванню посприяв і вихід зі списку ексмера Риги Ніла Ушакова. Міністр регіонального розвитку Юріс Пуце відсторонив його з посади на тлі корупційного скандалу у квітні 2020 року. Після цього найпопулярнішого політика "Злагоди" обрали до Європарламенту і він втратив посаду голови партії.

В самій Ризькій раді після того, як Ушаков пішов, почалися смутні часи: коаліція розвалилася, із "Злагоди" вийшли депутати, вона втратила реальну владу в місті, а саму думу розпустили через те, що депутати не могли зібратися на засідання. Це призвело до дочасних виборів у Ризі.

За новою виборчою кампанією в столиці Ушаков спостерігав з посади євродепутата, із виборцями спілкувався переважно через Facebook, і був дуже стриманим у гаслах. Замість Ушакова список партії очолив IT-фахівець Костянтин Чекушин, про якого не лише виборці, але й журналісти знали або мало, або зовсім нічого.

На виборах до Ризької ради стартували 15 списків До деяких з них входили по кілька партій. Деякі партії утворилися чи розпалися напередодні виборів Багато політиків змінили партійну належність вже після початку виборчої кампанії.

Програми у партій були схожими: ремонти (або доріг, або мостів) та гроші (або соцдопомога, або зарплати).

Нема телевізора - нема голосів?

На тлі цієї розпорошеності та невизначеності "Злагода" залишилася без доступу до головного медіаресурсу - першого балтійського каналу, російський "Перший канал".

ПБК - найпопулярніший російськомовний канал в країні з аудиторією у близько 8%. Останній новинний випуск на ПБК вийшов 19 березня, коли керівництво каналу заявило про тиск влади.

"Звісно, це зіграло роль. ПБК був головним рупором "Злагоди". ПБК ніколи не соромився її підтримувати", - каже Пилип Раєвський.

Решта російськомовних ЗМІ в Латвії якщо й були готові симпатизувати Ушакову, не мали і третиною того впливу, що мав ПБК. В підсумку "Злагода" опустила руки.

"Рейтинги були проти нас, - пояснює депутат Сейму від "Злагоди" Андрій Клементьєв. - Ми знали: що ближче до виборів, то більше буде невдоволення і критики у ЗМІ. Все це відбувалося за умов обмежених можливостей спілкування з людьми. Ми намагалися пояснити, але це було неможливо".

Опустивши руки, "Злагода" зекономила на перевиборчій агітації, витративши лише 111 тис. євро. За цим показником найбільша та найбагатша партія виявилася останньої з тих, хто пройшов до Ризької ради.

За даними Бюро з запобігання та боротьби з корупцією (KNAB), "Злагода" не купувала зовнішню рекламу і рекламу на ТБ, а спрямувало кошти лише на радіо та пресу.

Коментуючи результати вборів, Ніл Ушаков написав у Facebook: "Багато наших прибічників залишилися вдома. Вони розчаровані. Ми заборгували перед вами... Бути суперваговиком добре. Але інколи для більшої швидкості та реакції доводиться скинути вагу".

Кінець російських партій?

Тепер, коли "Злагода" втратила свій єдиний великий бастіон - Ригу, експерти замислилися над майбутнім проросійських партій як таких.

У виборах до Ризької ради взяли участь чотири "російські" партії. Усі вони спілкуються з виборцями переважно російською, прямо чи опосередковано порушують питання етнічної ідентичності і вносять у партійні списки людей з російськими прізвищами.

Із цих чотирьох вибори пройшли лише дві - "Злагода" та "Російський союз Латвії".

Перша стислася до 12 місць, друга отримала чотири місця.

Тобто до національних виборів у 2022 році в Латвії мож не залишися жодної більш-менш впливової партії, яка б розмовляла з жителями Латвії російською.

Та й говорити, виглядає, нема де. Впливові новини на ПБК навряд чи повернуться, а більшість друкованих видань ледве жевріють і не мають потрібного впливу. Пилип Раєвський вважає, що виборці вже почали розсмоктуватися по латиським партіям, але цей процес буде довгим.

"Питання - чи буде це (проросійська партія - ред.) велика партія, чи не буде іншої партії, яка зможе більш вдало представляти виборця. Виборець очікує, що партія не буде вічно сидіти в опозиції", - вважає політолог.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!