"Янукович не розуміє, що ЄС - це не СРСР"

Єврокомісар з питань розширення та сусідства Штефан Фюле під час його дводенного візиту до Києва вивчає ситуацію з опозицією в Україні.

У перший день відвідин Києва під час зустрічі з одним із представників опозиції лідером Народного руху Борисом Тарасюком єврокомісар, як сказано в повідомленні НРУ, висловив занепокоєння негативними тенденціями, які "свідчать про певне згортання демократії в Україні, і які знайшли своє відображення в резолюції Європарламенту".

З питанням, що означає занепокоєння Брюсселя для української влади, Бі-Бі-Сі звернулася першого заступника голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Тараса Чорновола, який до чинного складу парламенту потрапив за списками Партії регіонів, проте 2 роки тому вийшов з неї зокрема і через розчарування у її лідері Вікторові Януковичі.

Бі-Бі-Сі: Брюссель стурбований розвитком політичної ситуації в Україні і зокрема тим, що може розглядатися як вибіркове застосовування законів проти політичних опонентів. Чи хвилює це високопосадовців у Києві?

Тарас Чорновіл: На мій погляд, українську владу це хвилює, але ця стурбованість виражається у дещо дивний спосіб. У Януковича і багатьох людей з його оточення є святе переконання, що їх заяв та певних словесних зобов’язань достатньо для того, аби всі повірили, що все прекрасно. Президент заявив, що він вірний принципам демократії, і якщо навіть ці принципи порушуються, у президента виникає розуміння, наче він вже виконав якусь свою вирішальну функцію, - і цього достатньо. За час, поки Янукович при владі, з’явилась найбільша за всю історію кількість невиконаних доручень президента, причому невиконаних, як мені здається, з його мовчазної згоди.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви вважаєте, що Янукович має певну закордонну політику, яка, може, і узгоджується з гаслами ЄС, але вони не виконуються?

Тарас Чорновіл: Я маю на увазі, що у президента далека дорога від слів до справ. У нього висловлювання і артикуляція певного напряму є ніби самодостатнім фактом.

І президент часто не розуміє того, що Євросоюз – це не Радянський Союз, бо тут слово повинно бути підкріплено справою. Мені здається, що це є великою проблемою багатьох пострадянських лідерів, у тому числі президента Януковича. Мабуть, візит комісара з планів євророзширення пана Фюле повинен стати певною настановою для нашого президента… Хоча йому раніше робився цілий ряд зауважень з цього приводу, але оскільки вони найчастіше були у вигляді резолюцій та заяв, то вони могли бути дуже специфічно інтерпретовані людьми з оточення президента та його адміністрації. А президент отримує інформацію, мабуть, у дещо перфорованому вигляді, в тому числі через те, що сам не має великого прагнення вдаватися у суть процесів.

Але зараз йому доведеться спілкуватися віч-на віч з людиною, від якої залежить багато питань, пов’язаних не тільки з майбутнім України, але і з майбутнім президента особисто. Від цього візиту і подальших дій комісара з питань розширення ЄС залежить те, чи будуть відповідні фінансові ресурси, чи буде допомога, чи буде спрощення візового режиму, який вже проанонсований – зриву таких переговорів Януковичу точно ніхто не пробачить. Чи буде, врешті-решт, договір про асоціацію, чи буде вирішено питання зони вільної торгівлі з Євросоюзом, це дуже важливо сьогодні для Януковича на фоні неймовірно жорсткого тиску з боку Росії в питаннях єдиного митного союзу.

Бі-Бі-Сі: Але є люди, зокрема опоненти чинної влади, які скажуть, що насправді для Віктора Януковича та його прибічників тут немає проблеми. Тому що проєвропейські гасла є лише позірними, а зближення з Росією – це саме те, чого хоче президент. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

Тарас Чорновіл: Мені здається, все трохи інакше, і зближення з Росією Віктор Янукович боїться, як вогню. Він, на відміну від політиків, скажімо, із національно-демократичного табору, дуже добре розуміє апетити і принципи російської політики. Він прекрасно розуміє, чим це все закінчиться, і що там - поклади палець – відкусять руку.

Тому я думаю, президент усвідомлює, що потрібно шукати вихід у західному векторі, але в нього досі немає того повноцінного розуміння, що таке західний вектор, що таке європейський вибір, які обов’язки при цьому накладаються. Це означає, що, борючись за справедливість, чесність, за те, щоб не було криміналу і розкрадання, треба цю планку ставити не тільки до опонентів, але й до себе. Караючи чужих, треба і карати своїх, обмежувати самого себе. Декларуючи певні заяви, їх потрібно втілювати в життя і виконувати.

Бі-Бі-Сі: Щодо тієї ситуації, з приводу якої європейський посланець можливо буде висловлювати стурбованість у Києві. В деяких колах, зокрема на Заході, це виглядає так, що президент Янукович, чи радше українська прокуратура та інші державні органи під його керівництвом, зараз чинять тиск, виправданий чи невиправданий, під гаслами боротьби з корупцією, але тільки тиск на опозиціонерів. Чи для вас це виглядає так само, як однобоке застосовування законодавства?

Тарас Чорновіл: Очевидно, що йде абсолютна вибірковість і однобокість. У зв’язку з цим, справи, які можна було чітко класифікувати як виключно кримінальні: і по Юлії Тимошенко, і по багатьох інших урядовцях, можна було дійсно підняти ті справи саме у кримінальному контексті, але вони внаслідок ряду супутніх подій, можуть бути потрактовані як політично вмотивовані. Так само оцінювали, скажімо, справу проти Юлії Тимошенко у 2001 році. Так, там були порушення з її боку, але якби вона не була в опозиції, її б ніхто не чіпав. Вона в опозиції – тому її за це переслідують. Когось іншого переслідують не через те, що вкрав – а через те, що не поділився. Цей підхід став вже занадто добре зрозумілим західним спостерігачам, і я думаю, що Віктору Януковичу буде поставлене питання з цього приводу.

З Тарасом Чорноволом розмовляв Богдан Цюпин.