Кандидати у президенти: освіті потрібні гроші

Автор фото, Reuters
- Author, Дар’я Тарадай
- Role, BBC Україна
- Published
З аналізу програм кандидатів у президенти України можна дійти висновку, що найперше українській сфері освіти потрібні гроші, і – побільше.
Здебільшого кандидати згадують освіту (разом із медициною) серед тих галузей, на які вони готові перерозподіляти гроші, отримані після подолання корупції та ліквідації проблем в інших галузях.
Наприклад, Петро Порошенко просто заявляє: "Я за потужні грошові вливання в освіту". Але якщо більшість кандидатів не деталізували, коли саме вони планують збільшити витрати на освіту, то, наприклад, Юлія Тимошенко обіцяє "підвищення стипендій для студентів до рівня прожиткового мінімуму" відразу після стабілізації фінансово-економічної ситуації.
Водночас п’ята частина претендентів на посаду президента взагалі нічого не пропонує у сфері освіти.
У чотирьох з 21 кандидатів про освіту у програмах не йдеться: у Миколи Маломужа, Сергія Тігіпка, Зоряна Шкіряка та Анатолія Гриценка. Щоправда в останнього освіта згадана, але лише в поясненні, де вчився сам кандидат. Побіжно згадана освіта і в програмі Олега Тягнибока: в контексті освітньої інтеграції в українське суспільство його "кримської частини", а також відновлення обороноздатності країни: "відновити систему початкової військової підготовки та цивільної оборони у загальноосвітній школі та мережу військових кафедр у вишах".
Загалом пропозиціям кандидатів у сфері освіти бракує конкретики: найчастіше обіцяють українцям якісну освіту, трохи рідше – європейську, а досягнути цього переважно пропонують збільшенням фінансування.
Низка кандидатів хочуть повернути зв’язок між кількістю і напрямками підготовки фахівців та реальними потребами економіки. Хтось, як-от Ренат Кузьмін чи Петро Симоненко, навіть "гарантує" працевлаштування молодим спеціалістам, не пояснюючи, в який спосіб. Юлія Тимошенко теж обіцяє гарантоване перше робоче місце випускникам, але тільки тим, хто навчався за державним замовленням.
Серед більш конкретних питань, які зачіпають кандидати, - зміни умов вступу до ВНЗ, модифікація держзамовлення, а також реформа шкільної освіти.
Самоврядування університетів та права студентів
Два кандидати у президенти пропонують розширити самоврядування ВНЗ.
Екс-губернатор Харківщини Михайло Добкін обіцяє "створити реальне університетське самоврядування" з організаційною та фінансовою самостійністю і мінімальним впливом міносвіти.
Екс-прем’єр Юлія Тимошенко теж хоче реформувати внутрішнє життя університетів, але заради захисту прав студентів: вона хоче заборонити платні послуги для студентів-бюджетників та виключити "свавільне" підвищення оплати контрактників.
Радикально реформувати фінансування навчальних закладів (крім шкільних і дошкільних) пропонує Василь Цушко: він хоче перевести їх із державних та комунальних у госпрозрахункові. Джерелами прибутків мають бути держзамовлення, оплата навчання за контрактом та власна наукова діяльність.
Доступність освіти та держзамовлення
Крім якісної освіти, багато кандидатів обіцяють також і доступну. Але лише троє уточнюють, як саме планують цього досягати:
- Валерій Коновалюк хоче збільшити кількість бюджетних місць у державних ВНЗ до 75 %.
- Володимир Саранов пропонує збільшити кількість бюджетних місць у півтора рази.
- Юлія Тимошенко обіцяє державні гранти.
Лідер комуністів Петро Симоненко йде ще далі і просто пропонує "забезпечення безоплатної освіти"
Вступ до ВНЗ
Полярними виявилися підходи до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у тих двох кандидатів, які про нього згадали.
Так, пан Коновалюк обіцяє у програмі відмовитися від системи обов’язкового ЗНО для вступу до ВНЗ, тоді як Юлія Тимошенко зобов’язується вдосконалювати ЗНО як "доведену на практиці гарантію захисту від корупції при вступі до вузу".

Автор фото, Reuters
Дитячі садки та школи
Середньою та початковою освітою кандидати переймаються рідше, ніж вищою, і ще менш детально. Так, пан Коновалюк пропонує зменшити "показник наповнюваності шкільних класів", що, за його словами, збереже 2000 сільських шкіл.
Володимир Саранов пропонує повернутися до шкільної десятирічки та хоче легалізувати репетиторство.
Петро Симоненко виступає за ліквідацію дефіциту місць у дитячих дошкільних установах. Відроджувати дитячі садки та школи пропонує і Юлія Тимошенко, але ті, що були закриті попередньою владою.
Василь Цушко – єдиний кандидат, який згадав у своїй програмі інклюзивне навчання: "Необхідна інтеграція до загальних середніх шкіл дітей з особливими потребами шляхом створення класів інклюзивного навчання".
За кількістю новацій на тлі інших кандидатів виділяється Дмитро Ярош, який пропонує залучати релігійні конфесії до виховання молоді, виховувати її у спортивно-патріотичному дусі, а також долати "наслідки російського колоніалізму та комуністичного тоталітарного режиму".
Зв’язки з Заходом
Кілька кандидатів виступають за те, щоб українські студенти якісну освіту здобували за кордоном.
Вадим Рабінович пропонує студентам "стажуватися у великих науково-технологічних центрах, спілкуватися зі студентством Європи та Америки".
А Володимир Саранов та Юлія Тимошенко пропонують державі спонсорувати навчання українців за кордоном. Пан Саранов хоче відправляти за кордон "видатних учнів" за рахунок державних стипендій, а екс-глава уряду пропонує, щоби українські студенти вчилися за закордоном за рахунок державних грантів.
Крім того, Валерій Коновалюк хоче, щоби протягом 10 років принаймні 3 українські університети увійшли до 500 найкращих у світі.
Освіту, разом із медициною, майже всі кандидати у президенти використовують для ілюстрації нинішнього занепаду України, після якого вони готові її відроджувати.
Судячи з програм, у разі перемоги більшості кандидатів у президенти України, вся освітня сфера має бути готова до великих фінансових вливань.
Всі матеріали про вибори - у FIX3112378125 травня 2014 пройшли дострокові президентські вибори. Одночасно мешканці багатьох міст обирали мерів та місцеву владу. Нового міського голову обирали і мешканці столиці. Вибори - 2014Вибори - 201425 травня 2014 пройшли дострокові президентські вибори. Одночасно мешканці багатьох міст обирали мерів та місцеву владу. Нового міського голову обирали і мешканці столиці. Вибори - 20142014-04-02T15:38:33+03:002015-03-26T18:22:16+02:002015-03-26T18:22:16+02:00PUBLISHEDuktopcat2 ВВС Україна.



















