Як бойовики захоплюють іракські міста

Джихадисти взяли під контроль друге за розміром місто Іраку – Мосул, що стало найпомітнішим успіхом повстанців, чиї дії, схоже, застали владу зненацька.

Що відбувається?

Криваві зіткнення раптово почалися у Мосулі 6 червня, коли бойовики з угруповання “Ісламська держава Іраку і Леванту” (ІДІЛ), яка відкололася свого часу від Аль-Каїди, напали на північне місто разом з союзними племенами арабських сунітів.

У понеділок Азіл аль-Нужаіфі, губернатор провінції Ніневех, закликав місцевих мешканців “триматися стійко”. Але за кілька годин він був змушений тікати, коли до будівлі місцевого уряду увірвалися сотні чоловіків, озброєних ручними гранатометами, снайперськими гвинтівками та кулеметами.

До вівторка десятки тисяч місцевих жителів покинули місто, попрямувавши до сусіднього регіону, що перебуває під контролем курдів. Це сталося після того, як бойовики захопили аеропорт Мосула, центр армійських операцій та інші об’єкти. Вони також підпалили кілька поліцейських відділків та звільнили сотні затриманих. Поліцейські та солдати покидали зброю та залишили свої пости, щойно напад став безконтрольним.

Колони бойовиків у середу просунулися на південь, спочатку атакувавши містечко Баіджі, а потім, як повідомляють, захопивши рідне місто Саддама Хуссейна Тікріт, адміністративну столицю провінції Салахуддін.

Чому Мосул такий важливий?

Мосул – друге місто після Фаллуджі, яке захопили бойовики ІДІЛ цього року. Втім, втрата цього міста з населенням 1,800 млн - набагато серйозніша проблема для влади, бо це ключовий центр північного Іраку і один з найголовніших політичних та економічних центрів країни. Понад те, це місто – ворота до Сирії та Туреччини.

Після вторгнення коаліційних військ у 2003 році, яке очолили Сполучені Штати, Мосул став бастіоном опору окупації, проти якої виступала сунітська більшість і яку підтримувала курдська меншість. Роки бомбардувань та обстрілів міста з боку повстанців, пов'язаних з Аль-Каїдою, призвели до втечі тисяч людей.

Тільки у 2009 році до Мосула повернулася хоча б видимість нормального життя, але джихадисти все одно тримали місто під контролем. Насильство на релігійному ґрунті почало наростати після виведення американських військ у 2011 році. Воно стало особливо помітним на початку 2013 року, коли уряд шиїтського прем'єр-міністра Нурі Малікі розпочав військову операцію проти ІДІЛ, паралельно переслідуючи сунітських опозиціонерів та протестувальників.

Як відреагував уряд?

Прем'єр-міністр закликав парламент ввести надзвичайний стан на 30 діб, що надало б силовикам “необхідні повноваження”, аби відновити контроль над містом.

Голосування з цього приводу заплановане на наступний вівторок. Пан Малікі також заявив, що мирному населенню видаватимуть зброю, аби битися з бойовиками.

Несподіваний відступ силовиків з Мосула стривожив Сполучені Штати. Вашингтон закликав іракський уряд “бути готовим до виконання завдань”, попереджаючи, що ІДІЛ є “загрозою для цілого регіону”. США також пообіцяли Багдаду “витіснити агресорів”.

Чи здатна влада відновити контроль?

Вважається, що в розпорядженні іракського уряду є 930 тисяч силовиків, тому на папері вони мають бути здатні дуже легко перебороти сотні бойовиків, які напали на Мосул.

Однак те ж саме можна було сказати і наприкінці грудня, коли бойовики ІДІЛ та союзні племена захопили частини міста Рамаді, столицю західної провінції Анбар, а також більшу частину сусідньої Фаллуджі під час сутичок, які спалахнули після того, як були зачищені два протестні табори.

Пан Малікі тоді пообіцяв придушити бойовиків, але вони й досі, шість місяців потому, контролюють територію, утримуючи війська на відстані. В ООН заявили, що сутички в Анбарі примусили 480 тисяч осіб покинути свої домівки.

У результаті конфлікту з ІДІЛ та постійних брутальних атак з боку бойовиків, бойовий дух солдатів різко впав, адже бойовики відрубували військовим голови або розпинали їх – що призвело до масового дезертирства.

Командири зізналися New York Times, що втрачають по 300 солдатів на день внаслідок дезертирства, загибелі чи поранень.

Наскільки бойовики загрожують стабільності Іраку?

В 2009 році директор ЦРУ Майкл Хейден сказав, що Аль-Каїда перебуває “на межі стратегічної поразки в Іраку”. А вже сьогодні послідовники угруповування контролюють територію, яка протягнулася на сотні миль через Ніневех, Анбар і аж на територію Сирії, де повстанці сподіваються створити ісламську державу.

ІДІЛ стала сильнішою і отримала імпульс в результаті подій, що відбулися в Сирії, звідки члени угруповання з 2012 року переправляють новобранців, сучасну зброю та інші ресурси для боротьби в Іраку.

Угруповання також майстерно використовує політичне протистояння між урядом та сунітською меншістю, представники якої скаржаться, що Малікі монополізує владу та переслідує їх, масово арештовуючи людей і виправдовуючи це тим, що таким чином він веде боротьбу з тероризмом.

За даними ООН, у 2013 році в Іраку було вбито майже 9 тисяч людей – це найбільша кількість смертей з часів релігійного повстання у 2006-2008 роках. Цього року загинули вже 4 700 осіб.