Ціпрас хоче "кращих умов" у програмі допомоги

Грецький прем'єр Алексіс Ціпрас у телезверненні до громадян закликав голосувати проти заходів, які європейська сторона пропонує Афінам для виходу із боргової кризи.

Референдум із цього питання запланований на неділю.

Раніше прем'єр-міністр запропонував міжнародним кредиторам новий варіант виходу з боргової кризи країни. У листі, який пан Ціпрас надіслав кредиторам, він написав, що готовий прийняти більшість умов, висунутих ними на переговорах минулого тижня, - перед тим, як перемовини зайшли у глухий кут та був оголошений референдум.

Міністри фінансів єврозони у середу провели телефонну конференцію, аби обговорити пропозицію Алексіса Ціпраса щодо кредитних програм.

Вони також вирішили припинити переговори із Грецією щодо можливої нової програми порятунку країни до референдуму, який запланований у неділю.

Головуючий в єврогрупі міністр фінансів Нідерландів Йерун Дейсселблум сказав, що нові пропозицію можуть обговорити "після і на основі результату" рефередуму.

У вівторок міністри фінансів країн єврозони відмовились продовжити програму допомоги Греції.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що нова угода щодо допомоги Греції неможлива до проведення референдуму.

Греки мають відповісти, чи повинна країна погодитися на умови міжнародних кредиторів щодо виходу з боргової кризи.

У Раді Європи кажуть, що це голосування "не відповідатиме міжнародним стандартам".

Сказати "ні" кредиторам

Пан Ціпрас у своєму телезверненні запевнив греків, що волевиявлення щодо угоди з кредиторами відбудеться.

Свою позицію він мотивував тим, що відмова прийняти пропозицію єврозони допоможе Греції отримати кращі умови на майбутніх переговорах.

Пан Ціпрас заявив, що вже наступного понеділка грецький уряд "зможе сісти за стіл переговорів, заручившись підсумками референдуму" та вимагати "кращих умов для громадян Греції".

Як приклад прем'єр навів ситуацію з відмовою Ірландії ратифікувати Лісабонську угоду, що дозволило країні домогтися кращих умов.

Прем'єр вважає, що ті, хто говорить про неминучий вихід Греції з єврозони в разі відмови від нинішньої пропозиції кредиторів, брешуть.

За його словами, відмова від умов кредиторів стане поверненням до європейських цінностей та "рішучим кроком" до кращих умов.

"Референдум в неділю не ставить під сумнів членство країни в єврозоні", - сказав пан Ціпрас.

Він також запевнив греків, що зарплати та пенсії будуть виплачуватися як і раніше.

Окрім того він подякував громадянам за їхній "спокій" у ситуації з закриттям банків.

Цього тижня у Греції не працювали банки. Однак у середу тисяча банківських філій відкрилась, аби здійснити виплати пенсіонерам, оскільки більшість із них не має банківських карток.

До цього із банкоматів дозволяли знімати лише 60 євро на день. Аби зняти гроші, люди стояли в чергах.

Як повідомляє агенція АР, багато пенсіонерів чекали своєї черги перед банками від світанку, однак їм сказали прийти у четвер чи п'ятницю.

Приблизно 300 пенсіонерів пройшли з протестом біля Банку Греції в Афінах, після того, як вони отримали лише невелику суму від обіцяних 120 євро.

Надісланий до кредиторів лист показує, що пан Ціпрас був готовий прийняти їхню пропозицію, яку вони висунули минулими вихідними, якби в ній узгодили декілька змін.

Кореспондент ВВС Кріс Морріс відзначає, що остання пропозиція пана Ціпраса пов'язана із його проханням про третю програму допомоги обсягом 29,1 млрд євро, розширену на два роки.

Іншими словами, пан Ціпрас прикріплює нові умови до будь-якої угоди щодо економічних і структурних реформ, відзначає кореспондент.

Його прохання про нову програму супроводжувалось запитом реструктуризувати борги, чому країни єврозони не зрадіють, додає він.

Нові пропозиції

Окрім цього міжнародні кредитори Греції - ЄС, МВФ і Європейський центробанк - наполягають на підвищенні пенсійного віку до 2022 року, а також на введенні покарання для тих, хто достроково виходить на пенсію.

Окрім того, кредитори просять підвищити страхові відрахування з 4% до 6%.

При гнучкій системі ПДВ, яку пропонують кредитори, повний податок у розмірі 23% повинен виплачуватися з продажу більшості товарів, а також з обслуговування в ресторанах, а знижений ПДВ у розмірі 13% пропонують ввести для основних продуктів, електрики, готелів і води. Нарешті, найнижчим податком в 6% хочуть брати за надання медичних послуг, продаж книг і квитків у театр.

Раніше Афіни пропустили черговий дедлайн для виплати Міжнародному валютному фонду - до 30 червня Греція мала сплатити МВФ 1,5 млрд євро за отриманими раніше кредитами.

Греція стала першою країною в Європі, яка вчасно не розрахувалася з МВФ. Є серйозні побоювання, що боргова криза у Греції може призвести до її виходу із зони євро.

Лідери країн ЄС застерегли, що відмова від цих пропозицій означатиме вихід Греції із зони євро. Проте грецький прем'єр каже, що не хоче, аби це сталося.

Українські оглядачі кажуть, що Україна, яка також намагається отримати фінансову допомогу від МВФ та реструктурувати борг перед кредиторами, може винести кілька важливих уроків.