Президент проти застави

Протягом останніх тижнів і місяців українці стали свідками цілої низки затримань, які цілком могли претендувати на звання "гучних".

Кайданки надягали на колишніх депутатів парламенту та чинних високопосадовців, чільників прокуратури і співробітників міліції.

Але в багатьох випадках уже за кілька днів ВІП-затримані опинялися на волі – як правило, завдяки застосуванню застави. Суд призначав "ціну", за яку вони могли чекати процесу над собою на свободі, а не в камері СІЗО. І часто затримані користалися таким правом.

У соцмережах у таких випадках часто звинувачували владу в "беззубості" та "показушності" її боротьби з високопосадовими злочинцями. Влада кивала на суддів: це вони, мовляв, зривають священний похід проти корупціонерів. Самі вчорашні затримані такі рішення зі зрозумілих причин схвалювали.

Минулого тижня увагу на цю проблему вкотре звернув президент: Петро Порошенко заявив, що парламенту потрібно скасувати можливість внесення застави для корупціонерів. Главу держави підтримали, зокрема, спікер Верховної Ради та голова Національного антикорупційного бюро.

У Раді зареєстрували одразу кілька відповідних законопроектів. Не виключено, що до голосування за них у депутатів дійдуть руки вже цього тижня.

"Поставити крапку"

Насправді вперше за скасування можливості застави підозрюваним у корупції Петро Порошенко висловився ще наприкінці березня.

Тоді у всіх на вустах була справа очільників Держслужби з питань надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та Василя Стоєцького. Високопосадовців, яких згодом звинуватили у фінансових зловживаннях, затримали у прямому ефірі, просто на засіданні Кабміну.

"Так буде з кожним, хто порушує закон і хто знущається з української держави", - заявив тоді Арсеній Яценюк.

Тон бравурних коментарів урядовців змінився вже за кілька днів, коли Печерський районний суд відпустив обох затриманих під заставу в 1,2 млн гривень.

Соцмережами, де перед цим активно обговорювали затримання в прямому ефірі, прокотилася хвиля розчарування.

"На жаль, чинне законодавство передбачає заставу. Але в умовах вимагання хабара, в умовах корупції в особливо великих розмірах – ми маємо вилучити можливість звільнення під заставу корупціонера, який грабує державу", - прокоментував ситуацію президент.

Удруге до цієї теми Петро Порошенко звернувся після недавньої історії з обшуками й затриманнями в Головному слідчому управлінні Генпрокуратури. Двох посадовців відомства, у яких сумарно вилучили близько півмільйона доларів, той же Печерський суд звільнив під заставу у 3,2 млн гривень.

Заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе тоді не приховував розчарування.

"Сьогодні корумпованим чиновникам знову надали можливість в обмін на невелику частину награбованого майна вийти під заставу", - написав він у Facebook.

А на виїзній нараді з губернаторами та керівниками правоохоронних органів в Одесі минулого тижня президент ще раз закликав парламент скасувати "можливість випускати корупціонерів, які взяті на гарячому, з усіма доказами, під заставу".

"Я вважаю, що потрібно поставити крапку в цих заставах. Як це відбувається: ти спочатку береш, а потім за ці гроші відкуповуєшся?" – підтримав Петра Порошенка спікер Ради Володимир Гройсман.

"(Скасування можливості використання застави. – Ред.) за корупційними злочинами – це дуже правильне рішення", - зазначив у інтерв'ю "Лізі" нещодавно призначений голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.

"Консенсус є"

Можливості застосовувати до затриманих громадян інструмент звільнення під заставу в Україні суттєво розширилися у 2012 році з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) – документу, який отримав схвальні оцінки від вітчизняних правозахисників і Ради Європи.

Саме відтоді у кодексі прописаний перелік статей, звинувачених за якими мають лише тримати під вартою. Серед них, приміром, державна зрада, шпіонаж, фінансування тероризму і створення незаконних воєнізованих формувань. Злочинів, пов’язаних з корупцією, у цьому переліку немає.

Принаймні зараз, адже в апараті Верховної Ради зареєстровано одразу кілька законопроектів, які суттєво розширюють список статей Кримінального кодексу, за порушення яких затриманих потрібно було би садити до СІЗО.

"Підозрювана в корупційному правопорушенні службова особа має можливість за допомогою своїх близьких і родичів з застосуванням неправомірно отриманих доходів сплатити заставу і на волі впливати на слідство, свідків, тощо", - аргументує автор одного з них, Антон Геращенко з "Народного фронту".

У розмові з ВВС Україна він не виключив, що до розгляду його проекту дійде ще на нинішньому сесійному тижні.

Про те, що цей "дуже важливий з точки зору боротьби з корупцією" проект голосуватиметься в Раді, написав у Facebook і губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі.

"Думаю, консенсус серед депутатського корпусу є", - оптимістично оцінив шанси на ухвалення такого документу Антон Геращенко.

"Найістотніша частина"

Менш оптимістично перспективи цього законопроекту коментує директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

"Ми вже неодноразово оцінювали цю ініціативу вкрай негативно. Зараз готуємо листа до кожного депутата, щоб вони не голосували за неї, бо вона суперечить базовим стандартам у галузі прав людини", - каже він.

Що має на увазі правозахисник? Він розповідає ВВС Україна, що скасування можливості внесення застави для людей, які скоювали злочини, не пов’язані з насильством, суперечить Європейській конвенції з прав людини та практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Як наслідок, продовжує пан Захаров, проти України почнуть подавати позови до ЄСПЛ, і "суми в 700 млн гривень, яку закладають в бюджеті для виплати за програними справами, точно не вистачить".

"Тут логіка така, що треба робити так, як зручно правоохоронцям. А їм зручно, щоб підслідний сидів під вартою, бо з ним тоді "працювати" легше, ніж коли він на волі", - підсумовує він.

Не підтримує новації влади і один з авторів чинного КПК Андрій Портнов. Колишній заступник глави Адміністрації президента Віктора Януковича нині перебуває за кордоном: українські правоохоронці розшукують за підозрою у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням службовим становищем.

Пан Портнов коментує пропозиції щодо скасування можливості застави: якщо з КПК "висмикнути його найістотнішу частину", це "абсолютно розбалансує документ".

Він впевнений, що скасування можливості внесення застави зачепить, в першу чергу, не корупціонерів, а добросовісних бізнесменів, а також "створить у суспільстві атмосферу якісно іншого впливу правоохоронних органів" та погіршить інвестиційний клімат у країні".

"Якщо такі зміни до КПК внесуть…, це буде підставою для політичних репресій, контролю над бізнес-середовищем і для залякування будь-яких інакомислячих людей", - каже екс-юрист з адміністрації Віктора Януковича.

Суперечливі зміни

Тим не менше, обговорення в соцмережах показують, що прибічників скасування застави серед "маленьких українців" вистачає.

"Люди думають: він, мовляв, стільки вкрав, а його відпускають, і він уникне від покарання", - пояснює Євген Захаров.

Але широкий загал часто оминає увагою той факт, що люди, яких звільнили під заставу, продовжують ходити на допити і брати участь у судових засіданнях у своїх справах.

Приміром, на перші шпальти ЗМІ не потрапила новина про те, що наприкінці минулого місяця відбулося чергове засідання Печерського суду у справі колишнього глави фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Там йому продовжили дію арешту з можливістю внесення застави до 1 серпня.

Якщо ж суд визнає звільнених під заставу винними і визначить їм покарання у вигляді позбавлення волі, вони опиняться за ґратами.

"Якщо не втечуть", - додають зазвичай у таких випадках скептики.

У відповідь Євген Захаров посилається на дані дослідження, згідно з якими втікають від правосуддя, внісши заставу, лише 0,26% звільнених таким чином людей.

"А якщо навіть хтось і втік, то є ж запроваджений новою владою інститут заочного кримінального переслідування", - додає Андрій Портнов.

А правозахисник Євген Захаров взагалі виступає проти самої можливості запроторювати за ґрати людей, яких звинувачують у ненасильницьких злочинах – зокрема й корупціонерів.

"Значно розумніше кошти, отримані незаконним шляхом, конфіскувати на користь держави. А людина хай працює – і працює чесно. Людину на весь світ оголосять крадієм – цього покарання їй буде достатньо", - каже він ВВС Україна.