Хто стане наступним спікером Ради? - ЗМІ

Кого оберуть новим головою Верховної Ради, що буде з об'єктами, побудованими в Україні до чемпіонату Євро-2012, чи зменшиться частка європейського капіталу в Україні - теми української преси у вівторок, 17 липня.

Хто стане спікером?

Газета " <link type="page"><caption> Сегодня</caption><url href="http://www.segodnya.ua/" platform="highweb"/></link>" розглядає можливі кандидатури на заміщення вакантної посади голови парламенту, яку звільнив Володимир Литвин після резонансного голосування за "мовний законопроект". Якщо Литвин не передумає і не відкличе свою заяву про відставку, то його посаду цілком може зайняти перший віце-спікер Адам Мартинюк.

Логічною була би кандидатура голови фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова, який і так фактично є "директором парламенту". Але "директор парламенту" не хоче бути головою Верховної Ради, та й "регіонали не жадібні", пише "Сегодня".

Існував проект віддати крісло спікера однопартійцю Володимира Литвина Ігорю Шарову, щоб зберегти баланс сил у парламенті. Але Шарову також спікерства не треба. Скоро вибори, Шаров буде балотуватися по сільському мажоритарному окрузі у Кіровоградській області, "де підпис на законі про мови, звичайно не такий важливий, але балів також не додасть," пише "Сегодня".

Інфраструктура Євро-2012 не пропаде

У цьому переконаний віце-прем'єр та міністр інфраструктури Борис Колесников. У інтерв'ю виданню " <link type="page"><caption> Коммерсант Украина</caption><url href="http://www.kommersant.ua/" platform="highweb"/></link>" він розповідає про успіхи та недоліки програми підготовки країни до чемпіонату Євро-2012, що закінчився минулого місяця. Колесников зазначає, що головне - це дороги, з якими так і не встигли навести лад через брак часу.

Колесников не погоджується з думкою, що аеропорти та стадіони, побудовані до Євро, відтепер стоятимуть порожніми. Він наводить приклад Львова. Пасажиропотік у новому львівському аеропорті зріс удвічі порівняно з минулим роком. Новий львівський стадіон також використовуватиметься за призначенням, але тут багато залежить від досягнень львівських футбольних команд.

Успіх проведення Євро-2012 зміцнює Бориса Колесникова у переконанні, що Україна впорається із зимовою Олімпіадою 2022 року, якщо отримає право її проводити. Колесников визнає, що провести Олімпіаду складніше. Там більше видів спорту, які потребуватимуть більше спортивних споруд.

Але "враховуючи отриманий результат - хороший єврочемпіонат і те, що наша країна жодного разу не проводила зимову Олімпіаду - в нас є хороші шанси на 2022 рік," - говорить Борис Колесников.

Європейці підуть, росіяни прийдуть

Через жорсткі вимоги до нормативу адекватності капіталу, європейські банки будуть змушені зменшувати інвестиції на ризикованих, в тому числі українському, ринках. Відтак частка європейського капіталу в Україні зменшуватиметься, а російського збільшуватиметься, пишуть " <link type="page"><caption> Экономические известия</caption><url href="http://eizvestia.com/" platform="highweb"/></link>".

Зрештою, внутрішньоєвропейські вимоги не єдина проблема, з якою стикаються філії європейських банків.

Мала прибутковість "дочок" закордонних банків в Україні спричинена наступними факторами: платоспроможні державні підприємства обслуговуються у державних банках, прибуткові приватні підприємства - у банках своїх промислових груп.

Розширяти ж споживче кредитування не дає Нацбанк. Відтак вже офіційно про продаж свого роздрібного портфеля заявили Swedbank, SEB та Societe Generale. Окрім них суттєво скоротять свою присутність на українському ринку, або навіть покинуть його, грецькі Eurobank EFG та Alpha Bank, німецька група Commerzbank, а також французька BNP Paribas, прогнозуе видання.

Книжок не стане також

Плани уряду ліквідувати податкові пільги для українського книгодрукування та друкованих ЗМІ коментує газета " <link type="page"><caption> День</caption><url href="http://www.day.kiev.ua/" platform="highweb"/></link>". Олександра Коваль, президент Львівського форуму видавців, вважає, що запровадивши ПДВ та податок на прибуток у цій галузі, держава не стільки заробить, скільки втратить.

Після скасування пільг вартість українських книжок зросте на 30%-50%. Як наслідок, "працівники бюджетної сфери, працівники освіти і культури перестануть взагалі читати", бо зарплати в них низькі, попереджає Олександра Коваль. Таким чином, гуманітарна катастрофа стане реальністю, пише "День".

Невтішні прогнози підтверджує така ж невтішна статистика. Виявляється, минулого року українці в середньому придбали книжок на 2,5 долари, росіяни на 22, поляки на 45, французи на 65, а німці на 150 доларів.

Президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін говорить, що Україна упродовж останніх 16 років друкує одну книжку на душу населення на рік. Це є найнижчим показником у Європі, де 2-2,5 книжки на душу населення на рік вважають деградаційним порогом, пише газета.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба Моніторингу ВВС