Преса: Путін спантеличив Схід

У вівторок, 20 травня, українська преса пише про іноземні інвестиції в Україні, ситуацію на сході країни та майбутнє українського бізнесу в Криму.

Хтось пішов, хтось прийшов

Іноземні інвестори йдуть з України, стверджує газета "Сегодня". За даними видання, така тенденція не є чимось дивним, з огляду на ситуацію, що склалася в країні.

Великі іноземні компанії - кіпрські, німецькі, голландські, російські та австрійські - вкладають менше, ніж раніше.

"Деякі іноземці продали б свій бізнес в Україні, але покупців не можуть знайти. Далеко не кожен ризикне вкладати гроші в країну, де фактично йдуть військові дії", - вважає президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

Втім, є країни, які не лякає складна ситуація в Україні, і які готові вкладати інвестиції в економіку просто зараз, коли вартість бізнесу стала набагато дешевша. Наприклад, інвестори з країн Перської затоки з цікавістю дивляться на бізнес-можливості в Україні, пише видання.

"Тут гарний потенціал для інвестицій, нас цікавлять всі регіони. Ми готові вкладати в різні галузі - туризм, харчопром, машинобудування, будівництво", - каже менеджер делегації з Кувейту Ахмад Хіджи Ал-Хіджи. За експертними оцінками, інвестиції з країн Перської затоки в Україну можуть скласти 3-4 млрд доларів.

"Якщо в країну повернути вкладення з Німеччини, Голландії, Австрії, а до них додати нових інвесторів, це дозволить не тільки серйозно наростити інвестпотоки в Україну, але дати позитивний сигнал для тих іноземних інвесторів, які сумніваються", - вважає економіст Віктор Лисицький.

Спантеличений Схід

Видання "Україна Молода" аналізує ситуацію, що склалася на сході України, та пише, що за останні кілька днів не відбулося кардинальних змін у розв’язанні проблеми криміналізації Донбасу.

З одного боку, пише газета, проросійські сили взяли практично під повний контроль Луганськ і Донецьк, а вся їхня активність спрямована на зрив президентських виборів саме в цих регіонах.

З іншого боку, сили антитерору під Слов’янськом та Краматорськом досягли відчутних успіхів: у їхніх опонентів банально не вистачає людей. Також, локальні напади на українських силовиків уже не приносять успіху.

При цьому Слов’янськ повністю оточений по периметру. Озброєні активісти, пише газета, спантеличені не лише втратами та перебоями з фінансуванням, а ще й тим, що президент Росії Володимир Путін розпорядився повернути війська з "навчань" у Ростовській, Бєлгородській і Брянській областях РФ до місць постійної дислокації.

Репутаційний тягар

Газета "День" в ексклюзивному дослідженні аналізує, що чекає українські бізнес-активи в анексованому Криму.

За словами видання, українські компанії вже розуміють, що продовжувати працювати в Криму – означає по суті взяти на себе тягар додаткових репутаційних та фінансових ризиків перед іноземними кредиторами.

Днями міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт закликав міжнародну спільноту закрити Крим для ведення бізнесу. В перекладі з мови дипломатів, це означає кінець міжнародного кредитування для кримських компаній, пояснює видання.

Газета досліджує вплив анексії на такі галузі, як енергетика, агросектор, відновлювана енергетика, суднобудування, морські порти, виноробство та фінанси.

Експерти доходять висновку, що українським компаніям зараз простіше піти з Криму, аби мінімізувати можливі ризики.

"Наявність активів у Криму завжди буде аргументом для потенційних інвесторів для того, щоб утриматися від покупки паперів цих компаній", - вважає керівник Аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Продукти під забороною

Видання "Комсомольская правда в Украине" розповідає про те, як в Криму з магазинів зникають українські продукти. Газета пише, що з 17 травня кримська влада не пропустили жодної машини з українськими продуктами на півострів. У той же час в Росспоживнагляді таку інформацію спростовують, стверджуючи, що заборона діє тільки на окремі продукти.

Експерти кажуть, що все до того йшло: російські товари просто не зможуть конкурувати з українськими за цінами, і вважають, що повна заборона - це лише питання часу.

Всілякі заборони і обмеження, які Росія регулярно вводить щодо українських товарів, обумовлені політичними причинами, пише видання. Однак у ситуації на півострові до них додалися ще й суто економічні.

"Російський ритейл прибув до Криму і побачив: роздрібні ціни в магазинах приблизно на 40% нижче, ніж оптові ціни російських постачальників", - каже начальник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марія Колесник. Втім, продовжує експерт, росіянам все одно доведеться домовлятися - принаймні з українською залізницею. Тому що завезти необхідну кількість продуктів виключно поромною переправою просто нереально.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.