ЗМІ: чого хоче Володимир Путін на Сході

Автор фото, Reuters
Чого хоче президент РФ Володимир Путін, чому Петро Порошенко вирішив воювати та унікальний шанс України для реформ - теми українських ЗМІ у середу, 2 липня.
- <link type="page"><caption> Путін не хоче санкцій</caption><url href="#pu" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Чому Порошенко вирішив воювати</caption><url href="#cho" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Тільки наступ</caption><url href="#til" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Не втратити історичний шанс</caption><url href="#ne" platform="highweb"/></link>
Путін не хоче санкцій
Висловлювання президента Росії Володимира Путіна щодо ситуації в Україні показали, що він не хоче відмовлятися від своїх планів, але й конфлікт із Заходом йому теж не потрібен, пише "Сегодня".
"Путін хоче створити з ДНР і ЛНР проросійські плацдарми і втягнути Україну і ЄС у нескінченні перемовини, а терористи і далі стрілятимуть у військових", - зазначає політолог Володимир Фесенко.
Політичний коментатор Олексій Гарань вважає, що риторика російського президента "нагадує часи холодної війни".
"Заяви про протистояння з НАТО зроблені в кращих традиціях радянської пропаганди. Але очевидно, що Путін хоче уникнути секторальних санкцій, а тому й утримується від погроз", - каже пан Гарань.
Чому Порошенко вирішив воювати
Українські політологи в інтерв'ю газеті "Вести" коментують відновлення активної фази антитерористичної операції на сході України, про яке оголосив президент Порошенко.
"Сепаратисти скористалися перемир'ям для поширення своєї сфери дій, і громадська думка схилялася до того, щоб покласти цьому край. Тому й було обрано шлях "примусу до миру", - вважає Володимир Фесенко.
Політолог Вадим Карасьов має іншу думку.
"Порошенко побоявся втратити і без того слабкий контроль над військовими формуваннями і радикальною частиною суспільства, налаштованими до перемир'я надзвичайно негативно. Тому було вирішено продовжити АТО за принципом: вийде - добре, а ні - то знову піти на перемовини", - вважає пан Карасьов.
Тільки наступ
У вівторок на Донбасі відновили антитерористичну операцію. Бойовики одразу почали домовлятися про здачу зброї та коридори для відходу в Росію, пише "Україна молода".
"Із початком активізації АТО після десятиденної паузи, яка дозволила бойовикам діяти фактично безкарно, їхній бойовий дух миттєво впав. Активність терористичних груп різко знизилася", - цитує видання координатора групи "Інформаційний спротив" Дмитра Тимчука.
На його думку, рішення Президента Порошенка продовжити АТО в активній фазі є правильним, бо "кожен день перемир’я, якого б великого політичного значення він не мав, у військовому плані відчутно посилював позиції терористів".
Звідси висновок: щоб примусити сепаратистів до миру, вистачило кількох годин нищівних ударів, у той час як десять днів перемовин нічого не дали. Бойовики розуміють лише силу, веде далі газета.
Став крилатим навіть вислів одного із них: "Хай краще мене дванадцятеро судять, ніж шестеро несуть", зазначає газета.
Не втратити історичний шанс
Підписання економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС має стати для нашої країни переломним моментом, з якого вона повернеться на шлях реформ, пише "День", посилаючись на опитаних експертів.
Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко зазначає: як свідчить історичний досвід, війна часто була "стимулювальним джерелом реформ", хоч це й видається дивним.
Більше за те, за словами аналітика, країни, які проводили в такий складний час необхідні реформи, дуже часто вигравали в збройних конфліктах.
Із цієї думкою згоден і голова Комітету економістів України Андрій Новак.
"Справжні реформи проводять, як правило, в двох випадках, - каже він, - після дуже глибокої економічної кризи і під час війни. В Україні ці дві події зараз поєдналися".
"Україна зараз має унікальний подвійний історичний шанс провести справжні реформи", - веде далі економіст.
На думку пана Новака, доходи між центральною і місцевою владою при децентралізації, про яку зараз багато говорять, слід ділити у співвідношенні 50:50, щоб місцева влада мала кошти для виконання елементарних господарчих функцій.
А податки і збори треба скоротити до десяти, оскільки решта все одно не забезпечують реальних надходжень до бюджету, вважає він.
Огляд підготувала Наталія Наздравецька, Служба моніторингу ВВС



















