ЗМІ: курди шукають зброю для боротьби з ІД

2 липня світова преса пише про тріщини у французько-німецькому тандемі щодо врегулювання грецької кризи, небажання США надавати важку зброю іракським курдам, нову політику Данії щодо біженців і шахрайську схему, яка коштувала Молдові 15% економіки.

Зброя для курдів

Британська Telegraph пише про невдоволення близькосхідних союзників США та Великобританії через небажання західних країн надати курдам важке озброєння для більш ефективної боротьби з самопроголошеною Ісламською державою. Країни Близького Сходу, що занепокоєні швидким просуванням ісламістів у Сирії та Іраку, готові самостійно надавати зброю курдам в обхід рішень, прийнятих у Вашингтоні.

Американці ж наголошують на тому, що вся зброя має надаватися союзниками через владу у Багдаді, а не безпосередньо курдам.

"Якщо американці та Захід не готові робити серйозні кроки для знищення "Ісламської держави", ми будемо змушені шукати нові шляхи боротьби із загрозою", - цитує видання високопоставленого посадовця однієї з арабських країн.

Курдські воєнізовані формування досягли успіхів, захищаючи місто Ербіль від бойовиків "Ісламської держави". Однак вони воюють, використовуючи стару радянську зброю у той час, як до рук ІД потрапили сучасні американські зразки.

Значна кількість зброї вже закуплена західними країнами для подальшої передачі курдам, але дотепер американські командири, які стежать за всіма військовими операціями проти ІД, блокували поставки, пише Telegraph.

Суворий Берлін, поблажливий Париж

До останнього часу союз лідерів Німеччини та Франції у грецькому питанні був монолітним, однак тепер думки у Ангели Меркель та Франсуа Олланда діаметрально протилежні, пише французька Figaro.

Президент Франції вважає, що потрібно продовжувати переговори з Афінами і "йти до кінця", тоді як Меркель наголошує на тому, що жодних дискусій не може бути до того часу, поки у Греції не проведуть призначений на неділю референдум про пропозиції кредиторів.

"Зі свого боку ми не можемо обговорювати новий запит про допомогу до того, як відбудеться референдум", - заявила німецький канцлер, виступаючи перед парламентарями.

Тим часом Олланд намагається переконати грецького прем'єр-міністра Алексіса Ціпраса у тому, що потрібно відмовитись від референдуму або принаймні не агітувати за те, щоб на плебісциті греки сказали "ні" пропозиції з Брюсселя. Французький лідер також вважає, що не потрібно нав'язувати Афінам надто жорсткі заходи економії.

Така позиція не знаходить розуміння у таборі німецького канцлера, де вважають, що європейські правила єдині для всіх членів блоку і є фундаментальними для виходу із кризи.

Крім того, Меркель більше не вважає за необхідне "торгуватися з Афінами, які, на її думку, знищили довіру європейців до себе", зазначає Figaro.

Допомоги стане менше

Британська Guardian пише про різке скорочення державних виплат шукачам притулку у Данії. Новий уряд вирішив майже вдвічі зменшити фінансову допомогу тим, хто приїжджає до країни у пошуках кращої долі.

Тепер мігранти без дітей будуть отримувати 797 євро на місяць, а подружжя з дітьми зможе розраховувати на щомісячну виплату у майже 2200 євро. Тим, хто опанував данську мову на рівні, достатньому для освіти чи роботи, будуть виплачувати бонус. Нові правила наберуть чинності у вересні.

Міністр інтеграції Данії Інгер Стойберг заявив, що різке скорочення допомоги має привести до зниження кількості шукачів притулку. Минулого року країна прийняла близько 15 тисяч мігрантів, що майже вдвічі більше, ніж у 2013 році.

Схема на мільярд

Масштабна шахрайська схема, яка коштувала Молдові 15% ВВП, - у фокусі Guardian. Газета пише, що астрономічну для невеликої країни суму в 1 мільярд доларів вкрали з-під носа у британської аудиторської компанії Grant Thornton. Цю авторитетну фірму залучили до аудиту трьох найбільших банків Молдови, і саме через них гроші викрали та вивели на рахунки за кордоном. У підсумку уряду довелося рятувати банки, витративши суму, рівнозначну половині річного бюджету країни. Це призвело до падіння національної валюти та рецесії.

Шахрайську схему виявили у листопаді 2014 року. Депутат місцевого парламенту Юрій Ширінчук, який увійшов до складу комісії, покликаної розслідувати злочин, вважає, що аудиторська компанія проявила недбальство. "Усі аудиторські звіти дають позитивні оцінки. Як можна дати позитивну оцінку у той час, коли ситуація в цих банках була такою жахливою?", - цитує депутата британська газета.

У Grant Thornton заявили, що звертали увагу керівництва банків і влади на свої сумніви щодо операцій, а у звітах були застереження щодо виданих кредитів. Тим не менш, Ширінчук наголошує на тому, що не потрібно було давати загалом хороші оцінки банкам. Він також не розуміє, чому владні інститути не реагували, хоча були поінформовані про ситуацію в банках.

Ще більшим був подив депутата, коли він дізнався, що директора Grant Thornton у Молодові призначили міністром економіки.

Тим часом через проблеми у великих банках МВФ та Світовий Банк зупинили програми співпраці з Молдовою.

Місцевий керівник Світового Банку порадив Кишиневу ліквідувати всі три банки, оскільки їхня націоналізація чи рекапіталізація може зрештою призвести до втрати ще більшої суми грошей платників податків, додає видання.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC