Огляд преси: як відводиться озброєння на Донбасі

Українські газети пишуть про те, що змінить статус непостійного члена Ради Безпеки ООН для України, про те, як іде відведення озброєння на Донбасі, куди витратять гроші з військового збору і чому влада не поспішає з великою приватизацією.

Новий статус України в ООН

Про те, що дає Україні наданий Генеральною асамблеєю ООН статус непостійного члена Ради Безпеки, розповідає газета "Сегодня".

Видання пише, що цей статус дає Україні право головувати в Радбезі, скликати її засідання і формувати порядок денний. Це дасть змогу порушувати актуальні для українців теми.

Так політолог Вадим Карасьов називає надання статусу непостійного члена показником престижу для України.

За словами президента Української асоціації зовнішньої політики Володимира Хандогія, в умовах конфлікту на сході України і з урахуванням анексії Криму Росією "у нас реально будуть можливості більш концентровано привертати увагу міжнародної спільноти і держав–членів ООН до цих проблем і шукати шляхи їх вирішення".

Водночас він застерігає, що перебільшувати цю подію і формувати в суспільстві завищені очікування не варто. Адже головну роль у Радібезі відіграють п'ять постійних членів: Китай, Франція, РФ, Велика Британія і США. Вони мають право вето на ухвалення рішень і з їхніми повноваженнями Україна в новому статусі нічого зробити не зможе, зазначає "Сегодня".

Як відводиться озброєння на Донбасі

"Україна молода" розповідає, як на Донбасі виконуються Мінські домовленості в частині відведення озброєння сторонами конфлікту від лінії розмежування.

Як пише видання, сили АТО і незаконні збройні формування синхронно, під контролем спостерігачів місії ОБСЄ розпочали відведення мінометів калібру менш ніж 120 мм від лінії розмежування.

За словами речника Генштабу Владислава Селезньова, відведення мінометів у секторі "А", що на Луганщині, триватиме ще у п'ятницю.

"Після цього ми робимо заяву про відведення мінометів, і 17 жовтня представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ перевірятимуть наявність озброєння на відповідних майданчиках", – цитує газета пана Селезньова.

Своєю чергою речник місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків заявляє, що важке озброєння, яке вже мали відвести, все ще залишається з обох боків від лінії розмежування, повідомляє газета.

Водночас, як повідомляє видання, окремі збройні формування не дотримуються режиму тиші. Так, днями українські позиції біля Донецька були обстріляні з підствольних і автоматичних гранатометів, є загиблий і поранені. За словами міністра оборони Степана Полторака, представники ЗСУ спільно із російською стороною вивчають обставини цього обстрілу.

Зброя з військового збору

"Комсомольская правда в Украине" підраховує, яке озброєння для української армії можна придбати на кошти, що надійшли від військового збору.

Газета нагадує, що ставка військового збору складає 1,5% від об'єкта оподаткування, а платниками є фізичні особи - резиденти, а також нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Посилаючись на повідомлення фіскальної служби, видання припускає, що цього року від військового податку в бюджет надійде майже 8,5 мільярда гривень. У цьому році в держбюджеті на військові цілі заклали понад 50 мільярдів гривень, а відтак, за підрахунками газети, п'яту частину профінансують безпосередньо за допомогою військового податку.

За підрахунками газети, 8,5 мільярда гривень можна витратити на закупівлю п'яти військово-транспортних літаків АН-70 вартістю 1,5 мільярда гривень кожен, 283 танків "Оплот" або 566 танків "Булат".

Видання припускає, що наступного року від військового збору урядовці відмовлятися не будуть, а в Державний бюджет на оборону країни закладуть майже 68 мільярдів гривень.

Чому відкладається велика приватизація

"День" з'ясовує, за яких умов парламент може ухвалити рішення про торги великим державним майном.

Видання нагадує, що через нестачу голосів у залі парламенту, депутати ще влітку перенесли голосування за відповідний законопроект на наступний сесійний тиждень, але так і не повернулися до розгляду цього питання і через кілька місяців.

У Фонді державного майна визнають, що без оновленого закону продавати великі об'єкти не будуть.

"Нам потрібен закон, щоб оновити плани приватизації, визначити дати анонсування конкурсу і проведення аукціонів", – розповідає "Дню" голова Фонду держмайна Ігор Білоус. За його словами, якби депутати прийняли цей закон, то перші приватизаційні конкурси оголосили б уже в кінці листопада – на початку грудня 2015 року, а так доведеться змістити термін на той проміжок часу, у який депутати думатимуть.

За словами опитаних газетою депутатів, наразі вони мають багато зауважень до законопроекту. Зокрема, фракція "Батьківщина" виступає проти виключення з документу пункту про доконкурсний продаж 5-10% пакету акцій об'єкта. Мовляв, таким чином не можна на старті встановити його реальну ціну.

"Коли ринок "лежить", коли немає реальної ціни на об'єкти, коли немає реальних інвесторів, цього робити не можна", - цитує газета депутата Сергія Власенка.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС