Порожні курорти Криму - світові ЗМІ

Сьогодні західна преса пише про порожні кримські санаторії, перспективи угоди між Європою та Туреччиною щодо біженців, а також про те, чи вдасться Німеччини подолати міграційну кризу в Європі.

Economist: порожні кримські курорти

Кількість відвідувачів кримських санаторіїв упала вдвічі з часу анексії півострова Росією, пише Economist. Зараз напівпорожні курорти автономної республіки – звичайне явище.

"Українці перестали приїжджати до кримських санаторіїв", - пише видання.

Тож зараз місцевим санаторіям доводиться переорієнтовуватися на бюджетного російського туриста, так як забезпечений віддає перевагу курортам Єгипту та Туреччини.

Проте це не єдина сфера, на якій позначилися події березня 2014 року.

"Сьогодні Крим знаходиться на задньому плані світової дипломатії, проте Росії його окупація коштує набагато дорожче, ніж вона очікувала", - пише видання.

Через західні санкції кредитні картки не працюють, є певні проблеми з роумінгом, а частину програмного забезпечення неможливо оновити. Також мають місце постійні відімкнення енергії. Додала проблем і нещодавня блокада кримськотатарскьими активістами постачань їжі з материкової України.

Тож, вочевидь, на півострові зараз не до спа-курортів.

Сумнівна угода

План дій щодо обмеження потоку мігрантів, який напредодні погодили Європа та Туреччина, є нічим іншим як порожніми балачками, пише Independent.

Справа в тому, що жодна зі сторін не має бажання виконувати взяті на себе зобов’язання, що ніяк не вирішить проблему сирійських біженців, які нелегально потрапляють до Європи з Туреччини.

"На жаль, план угоди з Туреччиною, за яким їй пропонується три мільярди євро додаткової допомоги, безвізовий доступ для турків до Шенгенської зони та обіцянки ‘відновити з новою силою’ переговори щодо довгоочікуваного членства Туреччини в ЄС, навряд чи вирішить проблему", - пише автор статті Пітер Попам.

За словами міністра закордонних справ Туреччини Ферідун Сінірліоглу, думка про те, що країна "утримуватиме біженців в себе в обмін на кошти є хибною". А перспектива прискорення процесу надання країні членства в ЄС виглядає ще більш примарною, особливо з огляду на значний опір певних країн-членів.

"За відсутності серйозного наміру зупинити потік мігрантів план угоди з Туреччиною з пропозицією Анкарі певної вигоди, яку Європа не має бажання робити, в обмін на дії, до яких не готова Туреччина, – це лише європейські порожні балачки, та видавання бажаного за дійсне обома сторонами", - підсумовує автор.

Гроші в обмін на контроль

Німеччина готова надати Греції фінансову допомогу в обмін на посилення тією країною контролю на кордоні з метою стримання потоку мігрантів, пише Guardian.

"На фоні того, як тисячі біженців щодня з’являються в Греції, та з її все ще слабкою економікою, посадовці в Берліні вирішили, що Німеччина надасть допомогу Афінам в обмін на посилення контролю над кордоном в Егейському морі", - пише видання.

Німеччина зацікавлена в тому, щоб біженці залишалися у Греції, і готова забезпечити це фінансово.

"Ми хочемо підтримати Грецію у цьому, аби вона змогла виконати свої зобов’язання із захисту кордону як член ЄС найбільш ефективно", - цитує видання речника німецького уряду Штефана Зайберта.

У Берліні запевняють, що такий жест не має нічого спільного з кредитною угодою для греків.

Меркель у скрутному становищі

Ситуація навколо канцлера ФРН Ангели Меркель стає напруженішою на фоні збільшення потоку мігрантів з Близького Сходу, пише New York Times.

"Наразі в Європі та за її межами Меркель бракує сильних союзників для досягнення мети припинення потоку біженців", - пише видання.

Черговий саміт ЄС щодо міграційної кризи завершився без чіткого плану дій щодо забезпечення безпеки на кордонах ЄС. Сама канцлер зізналася, що це питання потребує додаткових переговорів.

Проте головний виклик Меркель – попереду: вже завтра канцлер має зустрітися з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та переконати його у необхідності вжити заходів для припинення потоку біженців з Сирії.

"Це найбільший виклик, який стояв перед Німеччиною протягом останніх років", - цитує видання голову німецького фонду Карена Донфріда.

Проте досі країна надзвичайно добре справлялася, що буде далі, залежатиме і від Туреччини, зазначає Донфрід.

Підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС