Преса: чи скасують люстрацію?

Українські газети пишуть про підсумки зустрічі Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу, долю закону про люстрацію та думки бізнесу про податкову реформу.

У Мінську знову про Донбас

Про те, чим завершилось у Мінську чергове засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі, розповідають "Факты и комменатарии".

Коментуючи підсумки зустрічі, спеціальний представник ОБСЄ Мартін Сайдік відзначив прогрес у відновленні інфраструктури на сході України: "Є значні кроки з відновлення залізничного сполучення та ліній електропередач. З кожним днем збільшуються обсяги постачання вугілля на територію, підконтрольну уряду України".

Він розповів, що економічна робоча група обговорила відновлення водопостачання, однак це пов'язано з питанням розмінування території.

Водночас, за словам пана Сайдіка, проблемною залишається доставка гуманітарної допомоги в зону конфлікту, повідомляє газета.

За словами депутата українського парламенту Ірини Геращенко, якщо "бойовики не розблокують доступ у зону конфлікту, гуманітарна допомога може піти в інші країни".

Найбільш складною та емоційною проблемою депутат називає звільнення заручників: "У нас чітке завдання від президента – заручники мають бути звільнені до кінця 2015 року, до підтвердженого нормандським форматом строку виконання Мінських угод".

Що вирішить суд?

"Комсомольская правда в Украине" розмірковує, чи зможе Конституційний суд вплинути на долю закону "Про очищення влади".

Як повідомляється, цими днями КС має намір продовжити оцінювати норми цього закону щодо їх відповідності Конституції.

На думку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, КС не може розглядати закон про люстрацію, оскільки вісім членів цього суду самі підпадають під дію закону "Про очищення влади".

Газета зазначає, що за рік дії цього документу люстрували майже 700 чиновників, і понад одна тисяча звільнилися за власним бажанням.

Правозахисник Борис Захаров називає люстрацію "проваленою і дискредитованою", вважає, що на КС наразі тиснуть, і припускає, що "на 90% суд визнає закон "Про очищення влади" конституційним, але деякі його положення не визнає".

Погоджується із правозахисником і політолог Вадим Карасьов.

"Повністю закон скасовувати не будуть, оскільки це призведе до політичного скандалу, а внесуть в нього якійсь прагматичні корективи, адже деякі його статті і справді порушують Конституцію", - вважає він.

Бізнес і податкова реформа

"День" поцікавився у представників бізнесу, чи відчувають вони позитивний ефект від податкової реформи.

Видання зауважує, що своє незадоволення результатом реформування Державної фіскальної служби України висловив голова уряду Арсеній Яценюк. На одному з останніх засідань уряду прем'єр-міністр виніс сувору догану голові ДФСУ Роману Насірову за якість реформ.

Заступник голови Громадської ради при ДФСУ Олег Платонов позитивного ефекту від податкової реформи не помічає: "Окрім зміни назви відділів відомства і перетасовування кадрів жодних змін немає".

"Замість відвертості і прозорості отримуємо перехід на ручне керування багатьма процедурами", – цитує газета експерта.

За словами Ганни Дерев'янко, виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації, податкова реформа не призвела до полегшення. "Зростає кількість компаній, в яких є претензії до роботи ДФСУ. Такого давно не було. Я б поставила "трійку" ДФСУ за її роботу", – цитує "День" експерта.

Українці мігрують до Євросоюзу

"Сегодня" з'ясувала, що українські мігранти все частіше обирають Євросоюз замість СНД. Газета називає три причини виїзду за кордон: сімейні обставини, навчання і робота.

Згідно з даними Євростату, лише торік понад 300 000 українців отримали дозвіл на проживання у країнах Євросоюзу.

Своєю чергою речник Державної міграційної служби України Сергій Гунько стверджує, що офіційна українська статистика кардинально відрізняється від європейської – цифри значно менші. Але це пояснюється тим, що українські дані неповні: люди часто не звертаються до міграційної служби, а вирішують всі питання через консульства.

За словами експерта з міграції Тараса Доронюка, "Україна дійсно є країною номер один за кількістю охочих отримати дозвіл на проживання в ЄС: торік було 13 400 заявок від біженців, а до кінця нинішнього року, гадаю, таких буде біля 30 000. Серед лідерів – Польща, Німеччина, Італія, основні країни для українських мігрантів", – цитує газета експерта.

Через конфлікт на Донбасі кардинально змінилася статистика міграції до Росії, оскільки кількість тих, хто їхав туди на роботу, впала, додає газета.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС