Огляд ЗМІ: хто очолить ГПУ після Шокіна?

"Список Савченко", голландський референдум та пошук кандидата на вакантне крісло генпрокурора – в огляді українських тижневиків.

Якщо не Шокін, то хто?

Про те, хто може стати наступником Віктора Шокіна після його відставки, розмірковує "Фокус".

"Посада нового генпрокурора – один з основних предметів політичних торгів наряду з міністерськими портфелями у новому Кабміні", – пише видання.

Після того, як Шокін написав заяву про відставку, команда президента назвала одним з претендентів на посаду його заступника Юрія Столярчука, якого вважають "слідчим, який реально розслідував справу Гонгадзе, через що змушений був звільнитися".

Проте Столярчук "сам себе дискредитував" заявами про необхідність допиту посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, який користується дипломатичним імунітетом, щодо справи про викрадення коштів на реформу української прокуратури, зазначає "Фокус".

З кінця минулого року ходять чутки, що найбільш імовірним кандидатом у крісло генпрокурора є голова фракції БПП Юрій Луценко. Але він навряд чи зможе очолити генпрокуратуру, адже йому бракує 10-річного стажу роботи у сфері права, що є однією з умов призначення на посаду, пише тижневик.

У статті розглядається і можливість того, що генеральним прокурором призначать представника "Народного фронту". Попри те, що у цієї політичної сили поки що немає гідної кандидатури. Але є кілька "екзотичних варіантів". Зокрема, йдеться про прем'єра Арсенія Яценюка та першого заступника міністра юстиції Наталю Севостьянову.

Свого кандидата пропонують і громадські активісти: це голова управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, повідомляє "Фокус". Та за словами Луценка, Горбатюку не бути генпрокурором, оскільки "він не та людина, яка здатна на проведення реформ".

А доки в інформаційному просторі з'являються нові імена кандидатів, обов'язки генпрокурора виконує Юрій Севрук. І не виключено, що саме він і стане наступником Шокіна, підсумовує видання.

Помилка президента

"Дзеркало тижня" гостро критикує нещодавно підписаний президентом Петром Порошенко указ, яким він ввів у дію рішення РНБО щодо так званого "списку Савченко-Сенцова-Кольченка". До цього списку включені особи, причетні до засудження українських громадян.

Аналіз документа виявив принаймні один юридичний ляп – той факт, що кримські прокурори і судді, які зрадили своїй присязі на вірність народу України і перейшли на службу в російські силові структури, значаться в додатку до указу російськими громадянами. Формально вони такими не є, адже не пройшли через процедуру виходу з громадянства. А тому до них, згідно закону про санкції, неможливо застосувати обмежувальні заходи такого характеру.

Про що може свідчити така серйозна помилка? – цікавиться видання.

Її можна списати або на "людський фактор" виконавців, тим самим визнавши некваліфікований підбір тих, хто готує документи для державних структур, тобто "повну професійну деградацію інститутів влади".

Або хибні формулювання в указі – свідомі, припускає "Дзеркало тижня", і вони є результатом "таємної дипломатії" Порошенка, а по суті – проявом "повзучої легітимізації" анексії кримського півострова.

Але скоріше за все, список Савченко-Сенцова-Кольченка – це "чистої води піар-текст", продовжує тижневик.

"Словом, знову соромно — але ж могло бути достойно", – додає автор.

"Негативні асоціації"

"Негативні асоціації" – у статті під таким заголовком "Корреспондент" описує ситуацію з іміджем України у Нідерландах напередодні консультативного референдуму щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

"Більшість голландців сприймають Україну, як країну з перехідною економікою, яка не готова приєднатися до Євросоюзу і досі лише хоче бути незалежною. Катастрофа рейсу МН-17 та абсолютно безсильне розслідування з цього приводу – як української влади, так і Нідерландів – досить негативно вплинули на імідж України", – цитує видання журналіста нідерландського інтернет-ЗМІ GeenStijl Ванна Россема.

Прихильники України почали активно виправляти ситуацію з "зіпсованою репутацією країни" лише за місяць до референдуму, пише тижневик.

Так, фонд Макса Ван Дер Штоля разом з українським МЗС організував інформаційну кампанію з меседжем "Скажи так на референдумі!Проголосуй за Нідерланди". За словами директора фонду, голландці й досі мало знають про Україну.

За покращення іміджу в європейській країні взялася і українська ЛГБТ-спільнота, повідомляє "Корреспондент". Певні правозахисні організації, наприклад, публікують інформаційні матеріали про Україну у голландських ЗМІ. Окрім цього, активісти вже створили інфографіку голландською мовою, а також зняли агітаційний фільм про життя представників ЛГБТ в Україні.

До 6 квітня, дня проведення референдуму, активісти планують встигнути провести велопробіг, кінофестиваль та навіть бізнес-форум. За їхніми словами, всі акції проводяться без допомоги українського МЗС.

"Мета у всіх інформаційних кампаній спільна – показати, що Україна поділяє європейські цінності та є справжнім борцем за демократію", – пише видання.

Кадровий голод

В чому головна проблема української влади та як подолати корупцію серед чиновників розповів в інтерв’ю "Новому времени" голова адміністрації президента Борис Ложкін.

Чиновник, який багато років займався бізнесом, каже, що і досі не може звикнути до того, що на держслужбі нормою вважається "мінімум ініціативності та жодної відповідальності".

"Процеси вибудовано таким чином, щоб або уникнути відповідальності, або дати простір для корупції", – каже Ложкін.

За словами керівника адміністрації президента, проблема полягає у низькій заробітній платі, яку пропонують держслужбовцям, через що і виникає корупція.

Ложкін додає, що необхідно перезавантажити систему та найняти нових службовців. Особливо це стосується судової системи. Проте втілити це у життя зараз – завдання не з простих.

"Де ми візьмемо таку кількість – а це сім тисяч некорумпованих висококласних юристів, які готові відмовитися від звичного їм життя, і на істотно менші гроші піти на ризик для свого здоров'я і життя, на публічні атаки проти себе?" – запитує Ложкін.

За його словами, з міністрами така сама проблема – за портфелями "черга не стоїть".