Independent: чи може Євробачення бути політичним?

Політична складова Євробачення, наслідки відставки канцлера Австрії, "застарілі" вимоги до жіночого дрес-коду – в огляді західних ЗМІ.

Євробачення: більше політики

На конкурсі "Євробачення" все більше політики, ніж поп-культури. Адже він виступає своєрідним майданчиком, де влада країн може представляти своє бачення подій, вважає викладач Університету Галла Кетрін Бейкер

"Чи може конкурс, у якому країни змагаються одна з одною, бути аполітичним?" – запитує пані Бейкер у британській Independent та відразу ж дає негативну відповідь.

І попри те, що в конкурсі змагаються не країни, а телерадіокомпанії, всі дії виконавців на сцені сприймаються як дії конкретної країни, зазначає Бейкер. А це вкрай ефективно перетворює Євробачення на "майданчик, де країни можуть представити історію про їхню національну ідентичність понад 100 мільйонам глядачів".

У статті наголошується на суперечливій природі заборони на участь в конкурсі пісень з "політичним підтекстом", адже не зажди можна чітко визначити, що саме розуміють під цим.

"Якщо ж відкинути окремі пісні, суть всього проекту Євробачення полягає у презентації ідей та кордонів "Європи". А це політичні ідеї", - каже автор.

Кетрін Бейкер згадує й історію з забороною на конкурсі прапорів окремих територій країн-учасниць.

У широкому розумінні стає цілком зрозуміло, що Євробаченню навряд чи вдасться триматися від політики подалі, підсумовує автор.

Підйом радикальних правих?

Відставка канцлера Австрії Вернера Файманна загрожує посиленням позицій правих сил у країні, вважає International New York Times.

"Неочікувана відставка канцлера Вернера Файманна у понеділок може свідчити про занепад післявоєнного політичного устрою Австрії та посилює імовірність того, що ще одна з демократій Європи ризикує потрапити під вплив радикально правих ксенофобів", - пише видання.

Газета зазначає, що такий крок може призвести до дострокових парламентських виборів у країні, які наразі заплановано на 2018 рік. А саме вони мають визначити, хто очолить наступний австрійський уряд.

На цих перегонах у правої націоналістичної "Австрійської Партії Свободи" є всі шанси здобути перемогу. Видання зазначає, що ця політична сила відома своїми заявами проти мігрантів та мусульман.

Наразі ж над європейським континентом вже простяглася "історична тінь грубого націоналізму та ксенофобії", підсумовує видання.

Розбіжності розміром з Великий каньйон

З прірвою Великого каньйону Колорадо Daily Telegraph порівнює різницю між новими та старими даними щодо кількості мігрантів, які прибули до Великої Британії протягом останніх п'яти років.

Вчора головне статистичне управління країни оприлюднило нові цифри, за якими протягом 2011-2015 років мігрантам з країн-членів ЄС було видано понад 2,2 млн номерів страхового забезпечення. До цього ж статистика говорила про 990 тис. мігрантів.

Тема потрапила на перші шпальти чи не всіх британських ЗМІ.

Daily Telegraph вважає, що влада Великої Британії має вибачитися перед британцями за таке "зізнання".

Вибачитися перед всіма батьками, діти яких не можуть отримати місця у школах, які обирають, пишуть автори. Вибачитись перед усіма, кого вважали "расистами", тоді коли не одне покоління їхніх родин справно виконувало громадянський обов'язок, а тепер не має жодних привілеїв у житловому питанні. Також перед всіма вагітними жінками, яким не вистачило місця у пологових будинках, бо ті переповнені.

Видання називає цифру у 2,2 млн "шокуючою" і попереджає, що вона може стати "потужною зброєю" в руках прихильників виходу країни зі складу ЄС.

"Ні" сексизму в офісному дрес-коді

З вимогами до японських гейш та стюардес 50-тих порівнює Financial Times одне з правил сучасного дрес-коду, яке зобов'язує жінок носити взуття на підборах в офісі.

"Дрес-код, що змушує жіночу частину колективу бути декоративною прикрасою, застарів. Особливо в часи, коли компанії закликають збільшити кількості жінок на роботі", - каже редакторка видання Брук Мастерс.

Журналістка розкритикувала всесвітньо-відому консалтингову компанію, яка нещодавно звільнила секретаря офісу в Лондоні у її перший робочий день за відсутність взуття на підборах.

"Якими б не були ваші особисті вподобання, вимозі щодо взуття на підборах немає місця у стінах консалтингової компанії, яка постійно заявляє про необхідність розмаїття", - переконана автор.

Журналістку не менше обурила вимога рекрутингової агенції, що наймала на роботу секретаря для консалтингової компанії, щодо необхідності нанесення щонайменше п'яти косметичних засобів перед приходом на роботу та постійного підправлення макіяжу. Йдеться і про обмеження щодо кольору волосся та лаку для нігтів.

На думку авторки, обмеження щодо дрес-коду більше позначаються саме на жінках. Вона впевнена, що прийшов час втрутитися владі.

"Жінкам вже остогидло, коли їм вказують на їхнє місце", - підсумовує Брук Мастерс.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС.