Огляд ЗМІ: чи пощастило жителям Дніпра?

20 травня українські газети пишуть про антикризовий план уряду, звільнення заручників на Донбасі та нову топоніміку.

Що планує уряд

"Сегодня" аналізує представлений прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом антикризовий план дій уряду до 2017 року.

Як зазначає газета, серед основних напрямків – податкова реформа, боротьба зі смертністю і підтримка села. А головним завданням для уряду його голова визначив макроекономічну стабілізацію, якої планує досягти низкою реформ, зокрема реформою державного управління.

На засіданні Кабінету міністрів Володимиром Гройсман заявив про потребу відмовитися від невластивих функцій і передати їх на місця.

"Не менше 30% рішень мають ухвалюватися не в Кабміні, а на нижчих рівнях", – цитує газета пана Гройсмана.

Також, за словами прем'єра, він хоче за три-чотири роки досягнути енергонезалежності та скоротити штат державної фіскальної служби.

А ще, як пише газета, уряд готовий надавати адресну допомогу сільгосппідприємствам, площа яких не перевищує 1500 га. Селам і селищам, які об'єдналися в територіальні громади, хочуть виділяти до мільярда гривень на рік.

Аналізуючи план уряду, політолог Володимир Фесенко назвав його намір віддати 30% повноважень "дуже вдалим і раціональним". Такі рішення вже ухвалювались на початку 2000-х років, і це мало позитивний ефект, пише газета.

Чому не звільняють заручників

Що стоїть за озвученими на переговорах у Мінську вимогами сепаратистів про амністію, з'ясовує "Україна молода".

Газета цитує представника України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську Ірину Геращенко, яка вважає, що сепаратисти не приховують, що звільнять заручників лише після затвердження Верховною Радою закону про амністію.

При цьому вони й надалі відмовляються допускати представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до в'язниць на контрольованих територіях і залучати їх до пошуку зниклих безвісти, додає газета.

"Бойовики утримують заручників, виторговуючи своє майбутнє. Чистий шантаж! Що ж, це позиція... Про неї мають знати мами заручників, їхні родини, вся Україна. І лідери ЄС і "нормандського формату", – цитує газета пані Геращенко.

Газета називає це шантажем, "керованим із Кремля". На думку автора статті, це стало зрозумілим після того, як представник Росії на переговорах у Мінську Борис Гризлов відверто заявив, що місцеві вибори на Донбасі також неможливо провести без амністії сепаратистів.

Нові назви

Про те, як Верховна Рада декомунізувала назву одного з найбільших міст країни, перейменувавши Дніпропетровська на Дніпро, розповідає "День".

Жителі міста по-різному до цього поставилися, зазначає видання.

Соціологічне опитування, проведене влітку 2015 року громадською організацією "Інститут людини і міста", показало, що 66% дніпропетровців категорично проти перейменування, а 84% упевнені, що саме мешканці міста мають вирішувати такі питання через референдум.

Водночас координатор Дніпропетровського правозахисного центру Василь Сухов каже, що нова - це давно відома та звична назва для Дніпра.

"Жителям міста пощастило – нам не довелося вигадувати якусь нову назву: Дніпро або Днєпр завжди були на вустах", - сказав Сухов.

Тим часом на сайті парламенту вже зареєстрований проект постанови про скасування перейменування. Автори ініціативи - депутати від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул та Дмитро Колесніков.

Україна – це Європа?

У зв’язку з Днем Європи, який святкуватимуть у суботу, "КП в Украине" запитує читачів, чи відчувають вони себе європейцями.

"Хоча й задекларували шлях на зближення з Європою, але не підкріплюємо це справами", – каже Саша Боровик, радник голови Одеської облдержадміністрації.

"За останні роки ми стали більше співпрацювати з європейськими компаніями, працюючи з ними, я відчуваю себе частиною Євросоюзу", – каже Георгій Рудницький, фермер із Запоріжжя.

"Ми вже довели, що хочемо жити за європейськими стандартами і готові боротися за європейські права та свободу", – каже Оксана Продан, депутат Верховної Ради.

"Європа стала ближче через те, що дочка вчиться у Німеччині, але відчути себе європейкою не можу - там до нас ставляться як до представників третього світу", – каже Лілія Янович, викладач інституту з Дніпропетровська.

"За останні роки не Україна стала ближче до Європи, а Європа до нас - вона прийняла нас як своїх, завдяки нашим людям я відчуваю себе європейцем", – каже Назар Савко, співак зі Львова.

"Коли дивлюсь на курс валют, розумію, що довгоочікуваний тур по Європі, що запланувала на літо, слід відкласти. Залишається ставати ближче до Європи лише віртуально", – каже Ольга Шмарова, кандидат економічних наук з Краматорська.

Служба моніторингу ВВС.