Чим небезпечний новий мирний план для України: подробиці від Economist

США намагаються відновити переговори про завершення війни Росії проти України. При цьому Москва хоче отримати економічні вигоди ще до встановлення миру, пише Economist

Видання розповідає, що передбачає новий план врегулювання, а американський Інститут вивчення війни (ISW) пояснює, чому Кремль може бути зацікавлений у переговорах, не відмовляючись від своїх воєнних цілей.

Що передбачають нові умови

За даними Economist, йдеться про створення демілітаризованої зони на Донбасі, відмову України від вступу до НАТО, інвестиційний пакет для Києва та перспективу членства в Європейському Союзі.

Натомість Росія могла б отримати можливість укладати ділові угоди з американськими компаніями, домогтися послаблення санкцій і відновлення політичних відносин з Вашингтоном.

Ще однією потенційною вигодою для Москви могло б стати постачання російського газу до Європи та запуск газопроводу "Північний потік".

За даними Economist, ця пропозиція стала одним з нових стимулів, які обговорюють у межах можливих домовленостей.

Але тут виникає принципове питання: чи може Вашингтон пропонувати те, що залежить не лише від нього?

Як зазначає Economist, відновлення газових поставок і запуск "Північного потоку" не належать виключно до компетенції США, а такі кроки суперечать законодавству Європейського Союзу.

Не менше занепокоєння викликає й сама логіка переговорів. Є ризик, що американські та російські представники домовляться про економічну співпрацю ще до того, як визначать прийнятні для України умови припинення війни та реальні гарантії безпеки.

"З їхнього погляду, навіщо чекати й марнувати час? Час - це гроші", - сказав Economist один з українських чиновників.

Тож якщо Москва заздалегідь отримає обіцянки економічних вигод, у неї з'явиться додатковий стимул домагатися нових поступок, продовжуючи бойові дії, підсумовує видання.

Кремль прагне поступок, а не миру

На цей ризик звертає увагу й американський Інститут вивчення війни (ISW).

На думку аналітиків, Москва використовує переговори, щоб домогтися від США економічних поступок, які допоможуть поповнити російський бюджет і далі фінансувати війну.

Після зустрічі Володимира Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом 21 жовтня голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв заявив, що сторони домовилися розширювати економічну співпрацю та "продовжити спілкування".

Водночас 22 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що Путін не передавав Віткоффу пропозицій щодо мирного врегулювання.

В ISW вважають, що Кремль і далі розраховує досягти своїх цілей воєнним шляхом. Аналітики порівнюють нинішню тактику Москви з її попередніми спробами переконати Захід у тому, що Україна неминуче зазнає поразки.

"Це нагадує попередню тактику Кремля на переговорах, коли він намагався переконати США та Захід загалом, що українська оборона буде зруйнована, а Україна має капітулювати превентивно", - зазначають в ISW.

На підтвердження своєї оцінки аналітики наводять заяву заступника голови комітету Держдуми з оборони Олексія Журавльова. 21 жовтня він закликав посилити тиск на Володимира Зеленського на полі бою, щоб змусити Україну капітулювати.

Тим часом Зеленський заявив, що очікує на доповідь Віткоффа про зустріч із Путіним. Після цього може відбутися брифінг за участю представників США та європейських країн.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив, що Україна та Росія погодилися сісти за стіл переговорів. Водночас він визнав, що сторони досі мають суттєві розбіжності щодо умов можливої угоди.

Тиск на Київ

Переговори супроводжуються тиском Вашингтона на Київ, і це вже позначається на ситуації на фронті, пише Economist.

За даними видання, через обмеження роботи супутникового зв'язку Starlink один з українських підрозділів втратив безпілотники вартістю близько мільйона доларів за один бойовий виліт.

При цьому одне з джерел в уряді США заявило виданню, що Дональд Трамп не намагається змусити Україну капітулювати, а сам став жертвою "успішної інформаційної операції" Росії.

На думку співрозмовника видання, Стів Віткофф і Джаред Кушнер недооцінюють мотиви Путіна, а тому стають вразливими до маніпуляцій Кремля.

Водночас розмова Зеленського з державним секретарем США Марко Рубіо 19 жовтня дала Києву певну надію на те, що прихильники жорсткішої політики щодо Москви зможуть посилити свої позиції у Вашингтоні.

Однак подальший розвиток подій залишається непередбачуваним.

Economist застерігає: навіть якщо республіканці зазнають поразки на проміжних виборах у США, а політичні позиції Трампа ослабнуть, це не обов'язково означатиме, що американська політика стане сприятливішою для України.

Один з членів Конгресу США, який підтримує Київ, припускає, що посилення розслідувань проти президента з боку демократів може зробити Трампа ще агресивнішим.

"Що більше демократи розслідуватимуть його діяльність, то агресивнішим він ставатиме", - сказав співрозмовник видання. На його думку, "для такої країни, як Україна, це погана новина".

Додаткове занепокоєння викликають російські удари по українській енергетичній інфраструктурі напередодні зими. Economist припускає, що Москва, найімовірніше, затягуватиме переговори, сподіваючись домогтися поступок, зокрема послаблення санкцій.